Геомагнітна інверсія

Геомагні́тна інве́рсія — зміна магнітного поля Землі. Відбувається переміна магнітних полюсів — південний геомагнітний полюс стає північним і навпаки. Коли відбувається таке явище, цілісність іоносфери порушується, а потік іонізаційного випромінювання (радіації), який сягає Землі, збільшується.

Періоди збереження сталої направленості магнітного поля Землі називають хронами. Вони тривають від 100 тисяч до 1 млн років. Інверсія, як свідчать дослідження з палеомагнетизму відбувається нерегулярно, через випадкові проміжки часу. Середня тривалість хрона становить 450 тисяч років.

Остання геомагнітна інверсія відбулася 780 тисяч років тому.

Наслідки можливої переміни полюсів

Під час цього процесу магнітне поле Землі поступово буде слабшати, але повністю не зникне. Під час процесу зміни полярності магнітне поле Землі не зникає повністю, але стає набагато складніше, ніж те яке спостерігається зараз (дипольне) і набагато слабше. Компас, розміщений у ньому, може вказувати різні напрямки в залежності від його розташування на поверхні Землі, а також від форми перехідного магнітного поля в його оточенні. Потім воно повернеться до дипольного поля, але при цьому буде мати протилежну полярність: стрілки компасів, що показували раніше на північний магнітний полюс, тепер будуть показувати на південний, місце якого займе північний.

В момент зміни полюсів відбудеться різке ослаблення магнітного поля: це призведе до стрибкоподібного підвищення рівня сонячної радіації. Згідно з загальноприйнятою теорією, що підтверджується комп'ютерним моделюванням, у випадку тимчасового зникнення магнітного поля Землі сонячний вітер, що проникає в іоносферу разом з обертанням Землі, викличе утворення в іоносфері магнітного поля, частково захищаючи Землю від припливу іонізуючого випромінювання на його поверхню.

Саме магнітне поле захищає поверхню Землі від згубного для живих організмів рентгенівського і ультрафіолетового випромінювання Сонця і інших космічних джерел. Крім цього, ослаблення магнітного поля приведе до збільшення інтенсивності потоку протонів, випромінюваних Сонцем і, що попадають в атмосферу Землі. Це може змінити хімічний склад атмосфери, зокрема сильно зменшити її озоновий шар, що також являє собою чималу загрозу всьому живому.

Правда, коли в березні 2001 року змінювалися магнітні полюси на Сонці, зникнень магнітного поля не зафіксували. Сонце змінює свої магнітні полюси раз у 22 роки. На Землі такі стреси відбуваються значно рідше, але все ж відбуваються. Можливо, що катаклізми в біосфері планети, коли зникали від 50 до 90 % її фауни, пов'язані саме з переміщенням полюсів. Вчені відзначають, що саме зникнення магнітного поля призвело до випаровування атмосфери на Марсі.

Важко уявити, як подібний катаклізм вплине на життя сучасної цивілізації. Вчені вважають, що це може мати катастрофічні наслідки для людства. Магнітне поле Землі захищає планету від потоку смертельної сонячної радіації, однак дослідження викопних рештків з часів попередніх інверсій не виявили масових вимирань. Магнітні розлади можуть значно вплинути на електроенергетичні системи, вивести з ладу трансформатори та призвести до глобальних відключень. Можна лише сподіватись, що за час розвитку людства у майбутньому ми винайдемо надійні системи, щоб цього запобігти заздалегідь.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.