Геоморфологічне районування

Районування геоморфологічне (рос. районирование геоморфологическое, англ. geomorphological regionalization, нім. geomorphologische Rayonierung f) — виділення ділянок земної поверхні, які характеризуються відносною однорідністю рельєфу. Комплексне Р.г. інтеґрально враховує особливості морфології, генезису, геологічного віку елементів рельєфу. Р.г. базується на поняттях про морфолого-генетичні типи рельєфу. Крім того, здійснюють диференційоване Р.г. — за окремими ознаками рельєфу: за характером морфоструктури і морфоскульптури, віку рельєфу, особливостях сучасних рельєфотвірних процесів тощо. При Р.г. виділяються такі супідрядні одиниці: провінції, області, райони і т. д. Провінції — великі території, цільна геоструктурна одиниця. Області — виділяються за характерними особливостями мезорельєфу. Райони — територіально відособлені частини області.

В Україні виділяють такі геоморфологічні райони:

• Поліська низовина (Українське Полісся)
  • Волинське Полісся
  • Житомирське Полісся
  • Київське Полісся
  • Чернігівське Полісся
  • Новгород-Сіверське Полісся
• Волинська височина
• Малополіська рівнина
• Подільська височина
• Придніпровська височина
• Запорізька рівнина
• Приазовська височина
• Придніпровська низовина
  • Середньодніпровська (лівобережна) терасова рівнина
  • Полтавська акумулятивна лесова рівнина
• Середньоруська височина
• Донецька височина
  • Донецька ерозійно-денудаційна височина
• Причорноморська низовина
• Бессарабська височина, Молдавська піднесена рівнина
• Гірські споруди Криму і Карпат
  • Кримські гори
  • Українські Карпати (Передкарпатська височина, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорногорські Карпати, Мармароський масив, Вулканічні Карпати)
• Закарпатська акумулятивна (алювіальна) рівнина