Георадар

Георадар  — це мікропроцесорний геофізичний прилад для проведення швидкого профілювання ґрунту. Це найдосконаліша техніка отримання розрізів ґрунту, що не вимагає буріння або розкопок. Прилад «просвічує» ґрунт на глибину до 20-30 метрів. Він широко використовується в археології, геологічній розвідці, природоохоронних роботах, передпроектних дослідженнях, будівництві тощо

Георадари українського виробництва серії VIY

Принцип дії георадара

Робота георадіолокаціонного приладу підповерхневого зондування (в загальноприйнятій термінології — георадара) заснована на використанні класичних принципів радіолокації. Передавальною антеною георадара випромінюються надкороткі електромагнітні імпульси (частки наносекунди), що мають 1,0-1,5 періоду квазігармонічного сигналу і досить широкий спектр випромінювання. Центральна частота сигналу визначається типом антени. Проникність або провідність, приймається приймальною антеною, посилюється в широкосмуговому підсилювачі, перетворюється в цифровий вигляд за допомогою аналого-цифрового перетворювача і запам'ятовується для подальшої обробки. Після обробки отримана інформація відображається на екрані.

Конструкція георадара

Сучасний георадар являє собою складний геофізичний прилад, який створюється при дотриманні певних технологій. Основний блок складається з електронних компонентів, які виконують такі функції: формування імпульсів, випромінюваних передавальною антеною, обробка сигналів, що надходять з приймальної антени, синхронізація роботи всієї системи. Таким чином, георадар складається з трьох основних частин: антенної частини, блоку реєстрації і блоку управління. Антенна частина включає передавальну і приймальні антени. Під блоком реєстрації розуміється ноутбук або інший записуючий пристрій, а роль блоку управління виконує система кабелів і оптико-електричних перетворювачів.

Застосування георадара

Застосування георадара має широкий спектр, а саме:

1. У геології — георадари застосовуються для побудови геологічних розрізів, визначення положення рівня ґрунтових вод, меж поширення корисних копалин в кар'єрах, положення карстових воронок і порожнин, товщини льоду, глибини і профілю дна річок і озер.

2. У транспортному будівництві — (автомобільні дороги і залізниці, аеродроми) георадари використовуються для визначення товщини конструктивних шарів дорожнього одягу та якості ущільнення дорожньо-будівельних матеріалів, вишукування кар'єрів дорожньо-будівельних матеріалів, оцінки підстав під транспортні споруди, визначення глибини промерзання в ґрунтових масивах і дорожніх конструкціях, вмісту вологи в ґрунті земляного полотна і підстилаючих ґрунтових підставах, ерозії ґрунтів на ділянках мостових переходів. Пошук будь-яких аномалій під дорожнім покриттям.

3. У комунальних службах пошук та визначення комунікацій та мереж (металевих та пластикових!). Тільки цим приладом можливо знаходження і визначення глибини залягання пластикових водопроводів, газопроводів, систем каналізації. Георадар визначає місця витоків, а так само врізок на трубопроводах.

4. У вирішенні питань охорони навколишнього середовища та раціонального використання земель, георадари використовуються для оцінки забруднення ґрунтів, виявлення витоків з нафтопроводів, місць поховання екологічно небезпечних відходів.

5. МНС — виявлення вибухонебезпечних предметів (вибухівки, боєприпасів).

6. У археології — за допомогою георадара встановлюють місця знаходження археологічних об'єктів та межі їх розповсюдження.

Основні виробники

GSSI (Нью Гемпшир, США) Sensor and Software Inc. (Канада) Era Technology (Велика Британія) Geoscanners AB (Швеція) MALA (Швеція) OYO corporation (Японія) ООО «ЛОГИС», (Росія) ООО «ВНИИ СМИ», (Росія) Transient Technologies (Україна) ТОВ "Спецавтоматика" (UA), Team EasyRad (EU)

Приклади роботи георадарів

Суспільно-значимі приклади використання в Україні

В лютому 2017 року завдяки використанню унікального георадарного комплексу було виявлено ряд сенсаційних археологічних знахідок у місті Тернопіль[1].

Примітки

  1. У Тернополі знайшли нові підземні ходи. Телеканал ІНТБ (uk-UA). 28 лютого 2017. Процитовано 22 березня 2017.

Література

  • Вопросы подповерхностной радиолокации. Коллективная монография / Под ред. Гринева А. Ю. — М.: Радиотехника, 2005.-416 с.: ил. ISBN 5-88070-070-4
  • Подповерхностная радиолокация / Под ред. Финкельштейна М. И. — М.: Радио и связь, 1994
  • Разработка аппаратуры, методов обработки данных для электромагнитного подповерхностного зондирования и опыт их применения./ А. Е. Резников, В. В. Копейкин, П. А. Морозов, А. Ю. Щекотов — М, РАН. Успехи физических наук. № 5, 2000 г.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.