Георгій Войнар

Походив із заможного польського (за іншими відомостями чеського) роду Войнарів. Народився у Кракові, потім перебрався до Львова. У 1481 році стає лавником. У міській лаві перебував 8 років. 1488 року обирається райцею. Водночас пошлюбив представницю патрциіанського роду Вільчеків.

У 1497 році стає бурмистром. Протягом 1507—1508 років разом з іншими райцями викупив за кошти з міської скарбниці у Яна Яцимірського села Сихів і Зубра. Доходи з цих сіл повинні були наповнювати раєцьку касу, звідки райці планували брати гроші на власні потреби. При цьому частину грошей на купівлю сіл було витрачено з міської скарбниці.

1518 року обирається війтом, а 1519 року — королівським бурмистром. Весь цей час тривало протистояння з невдоволеними городянами. Зрештою під тиском містян погодився впровадити фінансові книги. Магістрат на чолі з Войнаром продовжував боротися з невдоволеними громадянами. Ведення фінансових книг дещо заспокоїло невдоволених громадян Львова, але записи у них й надалі робили недбало, тому можемо припустити, що протести й надалі тривали. Обидві сторони конфлікту відправляли свої делегації до короля. Для залагодження ситуації в місті королівські комісари постановили запровадити уряд лонгера (комісію з нагляду за міськими фінансами і господарством). Остання згадка про Георгія Войнара відноситься до 1521 року.

Дружина — Анна, донька Станіслава Вільчека, лавника львівського магістрату. Діти:

• Георгій (пом. бл. 1570), бурмистр Львова
• Анна, дружина Каспара Кісіш
• Барбара, дружина Яна Золотника
• Софія, дружина Андреаса Кулханка
• Катерина, дружина Станіслава Шольтісека

Мав кам'яницю на вулиці Руській. Володів городом на вулиці Абрківській, ділянкою між своїм будинком і Матеуса Золотаря, а також різницькою яткою.

• Владна еліта Львова в кінці XV — на початку XVI століття / О. Гуль // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2013. — Вип. 23
• 500 років міської революції у Львові^{[недоступне посилання з серпня 2019]}