Геппі-Веллі (Гонконг)

Пожежа 1918 року

1845 року влада почала будівництво іподрому, осішивши навколишні болота і рисові поля (це була єдина пласка ділянка землі на гористому півострові Гонконг; іншою причиною масштабних меліоративних робіт були часті епідемії малярії, хоча в той час точна причина лихоманки ще не була встановлена). Через високий рівень смертності, того ж року поруч з іподромом було закладено одне з перших християнських цвинтарів (нині — Гонконгський цвинтар). Район назвали Хеппі-Веллі («Щаслива долина») як евфемізм для позначення кладовища. У грудні 1846 року на іподромі пройшли перші перегони, що незабаром стали популярними не тільки серед британців, а й серед азартних китайських комерсантів (зазвичай, гонки проходили раз на рік і дату обирали так, щоб співпасти з місячним Новим роком). 1884 року було засновано Гонконгський жокей-клуб, покликаний організовувати перегони й впорядкувати ставки на них[1][2].

У лютому 1918 року в результаті великої пожежі на іподромі загинуло близько шестисот чоловік (причиною катастрофи стало обвалення тимчасових трибун на жаровні продовольчих кіосків, від яких спалахнули бамбукові перекриття і будівельні перекриття)[3]. 1922 року в районі відкрили Гонконгську лікарню-санаторій і до іподрому була прокладена трамвайна лінія, яка пов'язала Хеппі-Веллі з Ваньчаем.

Кін'іньлей

1937 року було закінчено знаменитий маєток Кін'іньлей, розроблений британським архітектором в стилі китайського ренесансу[4][5][6] . 1953 року поруч з іподромом було побудовано Урядовий стадіон (1994 року було проведено його капітальну реконструкцію, після чого арена отримала сучасну назву — Гонконгський стадіон)[7] . В результаті будівельного буму 1980-1990-х років, коли в районі росли дорогі житлові комплекси, Хеппі-Веллі перетворився на престижне місце проживання для гонконгців з доходом вище середнього. 1995 року відбулася реконструкція іподрому, після чого він перетворився на арену світового класу.

Хеппі-Веллі, 1971

З півночі Хеппі-Веллі межує з районами Козуей-Бей і Тайхан, з півдня і сходу — з районом Пік і Південним округом, з північного заходу — з районом Ваньчай . У Хеппі-Веллі розташовані парк Санькуон-роуд і громадський сад Лейтон-Хілл.

В районі є п'ять цвинтарів — Гонконгський цвинтар (переважно протестантський), католицький цвинтар Святого Михайла, окремі цвинтарі для іудеїв, індуїстів і парсів. На Гонконгському цвинтарі є могили загиблих у Першій і Другій світовій війнах[8][9]. Єврейський цвинтар засновано 1855 року родиною Сассун і 1904 року розширено за рахунок покупки сусідніх ділянок[10][11]. У Хеппі-Веллі розташовані церква Святої Маргарити, каплиці Гонконзького кладовища, цвинтарі Святого Михайла і Єврейського кладовища, храм Тамкуна[12], храм Тхіньхау, буддійський монастир Тунлінькок'юнь, індуїстський храм[13][14] .

Хеппі-Веллі

Найважливішими секторами економіки району є роздрібна торгівля, громадське харчування, спортивні змагання, обслуговування житлових комплексів та будівництво. У Хеппі-Веллі розташовано кілька висотних житлових комплексів, в тому числі Хайкліфф (252 м), Саміт (220 м), The Colonnade (147 м)[15], Broad View Villa (145 м)[16], Beverly Hill (136 м, 123 м і 107 м)[17][18], The Leighton Hill[19] .

У Хеппі-Веллі знаходяться готель Emperor, кілька популярних ресторанів і ринок Воннайчхун. На пагорбі Джардін-Лукаут, що входить до складу Хеппі-Веллі, розташовані маєтки та елітні житлові комплекси, де живуть багаті гонконгці й іноземці з числа бізнесменів, чиновників і артистів (квартал має закриту інфраструктуру і вважається престижним).

Лейтон гілл

Головними транспортними артеріями району Хеппі-Веллі є вулиці Воннайчхун-роуд, Стаббс-роуд, Тайхан-роуд і естакада Воннайчхун. Автомобільний Абердинский тунель, що відкрився 1982 року, й пов'язує Ваньчай і Хеппі-Веллі з районом Абердін[20]. Через район пролягають трамвайні лінії, а також широка мережа автобусних маршрутів (в тому числі і мікроавтобусів). Є дві автобусні станції і кілька стоянок таксі. Основний трафік пасажирів йде через станцію метро Козуей-Бей в сусідньому районі Козуей-Бей.

В районі знаходяться Гонконгський музей перегонів, гонконгський офіс ЮНІСЕФ[21], штаб-квартира благодійного товариства захисту жінок і дітей Поульонкук[22], музей суспільства Поульонкук, штаб-квартира Гонконзького балету[23], Міжнародний французький ліцей, Гонконгсько-японська школа, католицькі середня і початкова школи для дівчаток Мерімаунт[24], католицькі середня і початкова школи для дівчаток Святого Павла[25][26], школа Розаріхілл, школа Лайонс Морнінгхілл, початкова школа Крові Христа, буддійські початкова і середня школи Поукок, буддійська жіноча семінарія при монастирі Тунлінькок'юнь[27], комунальний коледж Поульонкук, середня і початкова школи Ліннань, школа Бредбері, бібліотека Воннайчхун.

Гонконгський стадіон

У Хеппі-Веллі розташовані приватні Гонконгську лікарню-санаторій, що відкрилася 1922 року[28], і Гонконгську адвентистську лікарню, яка відкрилася 1971 року[29] .

Головною визначною пам'яткою і спортивною ареною району є іподром «Хеппі Веллі»[30][31] . Крім того, в районі розташовані Гонконгський стадіон, стадіон футбольного клубу «Гонконг», Гонконгський тенісний центр, клуб крикету Крейгенгоувер, спортивний клуб Хеппі-Веллі з декількома полями для футболу, хокею та регбі[32], спортивний комплекс Гонконзького жокей-клубу, спортивний центр Воннайчхун. В районі базуються Гонконгський жокей-клуб, який володіє всіма іподрому, організовує перегони і тоталізатори на них, а також футбольний клуб " Хеппі Веллі "[33], футбольний клуб «Гонконг»[34], регбійний і хокейний клуби «Веллі»[35] .

Happy Valley Residents 'Organisation