Герби Рюриковичів
Герби Рюриковичів — герби, які використовували князівські роди, що вважали себе потомками Рюрика, у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій, Московському царстві, Російській імперії та інших державах.
Полоцька гілка
Друцькі князі (окрім Путятіних та Бабічевих) користувались родинним гербом «Друцьк»:
- Друцькі (старша гілка) та Друцькі-Любецькі
- Бабічеви
- Друцькі-Соколинські
Чернігівська гілка
Більшість князівських фамілій нащадків володарів Верховських князівств у гербах використовували чорного орла — московський символ Чернігова. Роди Огінських, Пузин та Мосальські використовували різновиди старих тамгоподібних знаків Рюриковичів.
- Волконські
- Репніни-Волконські
- Єлецькі
- Горчакови
- Оболенські
- Щербатови
- Довгорукі
- Борятинські
- Болховські
- Кольцови-Мосальські
- Мосальські
- Пузини
- Мишецькі
- Огінські і Пузини
- Четвертинські
- Федоровичи
Волинська гілка
Походили від князя Київського Ізяслава Мстиславича.
- Герб Костянтина Костянтиновича Острозького
- Заславські
Ярославська гілка
Князі ярославські походили від князів смоленських, а тому їх представники суміщали одразу два герби — смоленський (гармата) та ярославський (ведмідь з алебардою):
- Шехонські
- Шаховські
- Львови
- Дулови
- Щетиніни
- Засєкіни
Ростовська гілка
Ростовські князі, старші серед нащадків Всеволода III Велике Гніздо, користувались давнім гербом Ростова Великого (олень):
- Щепіни-Ростовські
- Касаткіни-Ростовські, Лобанови-Ростовські
Білозерська гілка
Нащадки білозерських князів користувались гербом свого древнього міста (дві схрещені риби):
- Білосільські-Білозерські, Вадбольські, Ухтомські
- Шелешпанські