Гербурт (хорунжий)

Син Герборда Павча з Городовичів (1373—бл.1400), який осів у Галицькій Русі за часів князя Владислава Опольчика «лат. iure hereditario» в рамках ширшої колонізаційної акції з господарською та стратегічною метою завоювання та приєднання Галицької Русі до Королівства Ягайлонів. Герб — Павча (або Гербурт), яким «печатались» всі члени роду Фюльштайнів нім. Fϋllstein) з Опольської Сілезії (пол. Śląsk opolski), що прибували до Галицької Русі наприкінці 14 ст., колись міністеріали оломоуцького єпископа, відомі в Галицькій Русі як Гербурти. Згадується в джерелах у 1413—1469 роках. 1413 р. записаний навчатися у Краківському університеті. З 1427 р. був перемиським хорунжим. Мав трьох синів:

• Ян з Фельштина і Сусідовичів, згадується у джерелах від бл. 1451 до 1470 р.
• Миколай (Миклаш; з Фельштина, Брухналя, Добромиля) Щасний, званий Добромильським — львівський староста — 1450 року на Сліпій горі у Тернаві побудував перший дерев'яний замок[1] згадується у 1453-77 р.
• Северин (Зебжид) з Фельштина, Добромиля, Брухналя — львівський хорунжий з 1477 р., згадується у 1453—1497 р.
• Катажина — двічі заміжня з представниками родів Кмітів (на Дубецьку), Фредрами
• дочка (ім'я невідоме).

• Фельштин

• Łaszczyńska O. Herburt (Herbord Herbordowicz z Felsztyna, Przyłbic i Bruchnalia), (poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 439. (пол.)

• Herburt Herburt z Felsztyna h. wł. (ID: 7.609.130). (пол.)