Гербурти

• Герборд (нім. Drost Herbrod von Fülme) — празький канонік, надвірний писар короля Вацлава 1249 р.
• N — писар оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург 1243 р.
• N — може, син попереднього, стольник оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург (1249—1288), від якого 1255-го отримав кілька сіл та половину замку Фулленштайн, мав 3 сини
  • Ян
  • Герборд, підкоморій (коморник) моравський 1288
  • Теодорик (Екрік), 1275-го набув другу половину замку Фулленштайн[2]

• Герборд[2] Павч (Павеза) з Городович (Herbord Pawcz z Grodowicz, 1373—бл.1400[3]), за Адамом Бонецьким, мав синів Миклаша (Miklasz), Фридруса (Frydrus), Герборда (Herbord)[2]
  • Миколай (Миклаш)[4] Гербуртович[2] (?—не раніше 1447[5]) — підписувався «з Фельштина» (його сини також), від 1423 отримав від короля Ягайла Колпець (Kołpiec) у Дрогобицькому повіті, 1436 продав Хлиплі[2], ловчий львівський (1436) та перемиський (1437—1447)[4], підписав берестейський мир[2], сини (згідно запису Перемиських земських книг 1462 року) поділили спадок[6]; дружина — Ельжбета[2]
    • Ян, підписувався «з Городовичів і Хирова»[7], після поділу з братами спадку отримав села Глибока (Głęboka), Букова, війтівство у Сусідовичах, Павлово, Станіно, пів'села П'ятниця[6]
    • Якуб, підписувався «з Чаплі і Колпця», разом з братом Яном 1446 заставили Ляшки (Laski), його удова Гелена 1468 постійно «з Колпця»
    • Герборд (або Миклаш, ?—не раніше 1503), підписувався «з Лозова», іноді — «з Хирова», самбірський войський 1484; дружина — Дорота, 1467 зробила запис для чоловіка[7]
    • Зофія, дружина Мартина з Загутина в 1442
    • Малгожата, дружина Миколи Куроша 1446
    • Катажина, дружина Олександра з Губичів 1446
    • N, дружина Івана (Яна) Ясенського[2]
  • Фридрус (Фридерик) Гербуртович (?—до 1445) — 1436 набув дім у Львові, дружина — Гелена з Однова (Віднева)
    • Ян, дружина (1453) сяніцька хорунжанка Зузанна зі Збоїськ
      • Пйотр, підписувався «Одновський чи Фельштинський з Фельштина», у 1511 будучи бецьким старостою, став львівським підкоморієм, 1521 взяв у заставу Сандецьке староство; 1488 був одружений з львівською підчашанкою Беатою Романовською
        • Миколай[7] (1482—1555), краківський воєвода, львівський староста[8]
        • Ельжбета, дружина Якуба з Панева (Паньова), Анджея Бажого
        • Катажина, дружина Миколи Чурила
        • Анна, дружина люблінського воєводи Яна Олесницького з Бохотниці (Bochotnica)[7]
      • Катажина, дружина Яна Куликівського
      • Барбара, дружина Якуба Клюса з Вижнян, правдоподібно, вдруге вийшла за Яна Журавинського, втретє за Станіслава Рея з Нагловиць
    • Якуб (1460—1498[9]) (помер до 1494[10]) — підписувався з братом з «Віднева чи Фельштина»[7] (також був дідичем Руданців, також так підписувався), галицький войський[10], 1464 разом з братом Яном отримали Нове Село (Nowesioło)[7], дружина — Анна Влодкович (Яричівська[9]) з Княгиничів, може, його другим сином був Ян, дідич Кукезова (?—до 1556)[10]
      • Фридерик (?—1519)[9], дружина Анна з Олеська (Олеська, 1511—1531), дочка Пйотра Олеського та його дружини Катажини Бучацької,[11], яка привнесла йому маєтності в Олеську та Підкамені як посаг
        • Ельжбета — дружина: 1) берестейського старости Івана (Яна) Ілінича[9] (удова з 1536); 2) Яна Радзивілла (1515—1561), крайчого литовського, тикоцинського старости[12], шлюб бл. 1547 року[13]
        • Ян Фредруш[9]; 1531 року за погодженням з ним, уже повнолітнім, матір стала опікункою його молодших неповнолітніх братів Кшиштофа і Станіслава[10]
        • Кшиштоф
        • Станіслав Фредруш[9].
    • Ядвіга, дружина львівського войського (у 1460) Пйотра Фаля з Пелнятичів (Pełniatycze[14])[7]
  • Герборд[2] (Гербурт[3], бл. 1390 — після 1469^{[джерело?]}) з Фельштина і Прилбичів (підписувався також «з Брухналя»}), перемиський хорунжий 1437
    • Миклаш (Миколай) — перемиський стольник 1480, дружина Анна з Дідилова
      • Анджей, підписувався «з Дідилова і Добромиля», студент Краківського університету 1477, львівський поборця, войський самбірський 1504[10], львівський 1520
        • Ян з Добромиля[15] (з Фульштина, дідич Нізинця (Низинця) та Брухналя)[16], самбірський войський 1515, війт Перемишля 1531 (через кілька місяців поміняв на самбірське Дершняка), перемиський підкоморій 1538, 1518 отримав дозвіл короля щодо надання прав міста Брухналю; дружина Ядвіга Хватувна (Chwatówna)
          • Станіслав[15] (до 1524—1584), львівський каштелян, самбірський староста, дружина (перед 13 січня 1557) Катажина, дочка медицького войського Анджея Бажого
            • Пйотр Ян (бл. 1550—1586 чи 1588) — навчався в Інґольштадті, 1574 р. був у Римі, де ним опікувався Станіслав Гоз'юш; 1580 р. отримав у Моґунції ступінь філософський, 1581 р. був у Парижі; не брав активної участі в політичному житті, у грудні 1584 р. не хотів бути послом на сейм від сеймику у Вишні (переконували прихильники канцлера, також Зборовського), знав кілька мов
            • Еразм — навчався у Кракові (1580 р.), Інгольштадті 1581 р., Діллінґені 1582
              • Еразм Войцех — улюбленець Яна Щасного Гербурта, якому віддав у безплатну оренду Фельштин, Глибоке, Сусідовичі, що викликало протест опікунів
            • Станіслав — навчався з братом Еразмом, у дідичному Добромилі заклав друкарню; був одружений з каштелянкою равською Тшцінською, яку по його смерті 1601 р. прогнав з маєтків добромильських спадкоємець Ян Шасний
            • Анна Катажина — 1571 вийшла за белзького воєводу Павела Уханського (братанок примаса Якуба Уханьського)
            • Дорота — дружина: земського галицького судді Яна Сенявського (невістка гетьмана великого коронного Миколая Сенявського[17]); коронного підчашого Анджея Зебжидовського
            • Катажина, чоловік — Миколай Язловецький[18]
          • Валенти (1524—1572[19]) — перемишльський єпископ РКЦ
          • Марцін (не жив 1551), королівський придворний[15]
          • Ян (після 1524—1577), правник, дружина — Катерина Дрогойовська[20], дочка Христофора[21] сестра Івана-Томаша^{[джерело?]}. Шлюб — 1553. Відомі діти:
            • Кшиштоф — помер дитиною 1558 року
            • Ян Щасний (1567—1616[22]) — політичний і літературний діяч, дипломат, староста вишенський, мостиський; власник міста Добромиля і Добромильського замку, дружина — княжна Єлизавета Заславська[23]
              • Ян Лев (1631) — син Яна Щасного Гербурта[24]
              • Александра — дружина Самуеля Конецпольського
              • Катерина[23]
            • Шимон Каспeр — латинський канонік краківський, познанський
            • Ядвіга
            • Ельжбета[20] — дружина галицького каштеляна Станіслава Лянцкороньського[25]
            • Барбара[20]
          • Миколай (після 1524—1593) — галицький і перемиський каштелян
            • Войцех, підписувався як «зі Збоїськ»[26]
          • Барбара (†1579^{[джерело?]}), 1-й чоловік — маршалок великий коронний, краківський воєвода Пйотр Кміта, 2-й — Анджей Ґурка, каштелян мендзижецький[16], староста яворівський^{[джерело?]}
      • Ян, студент Краківського університету 1486
      • Миколай (?—не раніше 1558[27]), підписувався «з Дідилова»[10], 1505-го Шаравський подав у відставку з посади кам'янецького каштеляна на його користь, однак король її не прийняв, кам'янецький войський 1513, набув Бердехів 1501[28], 1518 отримав право на проведення ярмарків у дідичному місті Кудринці (Kudyrnice); дружина Ельжбета Ходоровська, удова
        • Ян (Дідилівський) (?—1553) — барський староста (див. Подільські Гербурти)
        • Марцін (?-1570) — кам'янецький войський, барський староста 1553[27], cтрийко Миколая[29] дружина Катажина Кротоська (Krotoska)
          • Миколай — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1582
          • Ельжбета — дружина Станіслава Лянцкоронського
          • Зофія — дружина Яна Дульського
        • Анна, дружина Станіслава Чурила[27]
      • Анна
      • N, др. Яна Пуківського
    • Ян, не мав потомства
    • Зебжид (Северин) з Добромиля, Брухналя[10], Фельштина (?1453-1497) — львівський хорунжий з 1477[30]
      • Барбара, дружина Яна Сенявського чи Березівського, або з Вовкова, потім Владислава Яричовського
      • Станіслав — студ Краківського ун-ту 1488
      • Северин (Зебжид) — львівський канонік 1511
      • Ян «з Брухналя», перемиський земський суддя 1507, дружина Анна Фредро, дідич села Міженець (Mieżyniec)
        • Ян (?-бл.1570[31]), белзький каштелян 1564, дружини Анна Домбровська, Зофія Магерувна[32]
          • Ян — дідич Веремина, Модерівка у 1590
          • Валентій[33]
          • Войцех, дідич Збоїщ, дружина Анна Белжецька, з нею отримали у доживоття Prosiek (Руське воєводство), вже як удова засуджена до баніції
            • Каспер, дружина Софія Подолецька, дочка самбірського войського, дідичка Хишевичів, убила чоловіка після повернення додому з табору після тривалої відсутності
            • Анджей
          • Зофія
          • Малгожата
        • Валентій
        • Якуб (?—1549), дідич с. Міженець, дружини Єлизавета Чурило (дочка Миколая), Катажина Ваповська
          • Ян (бл.1540-по 1607[34]), син першої дружини, 1549 неповнолітній, 1587 львівський хорунжий,
          • Абрагам (син другої дружини), чоловік Софії Корнякт, дочки Костянтина Корнякта
          • Дорота, дружина коронного підчашого Анджея Зебжидовського (Міколая Зебжидовського^{[джерело?]})
          • Регіна, дружина гетьмана Станіслава Жолкевського (обидві дочки другої)[33]
        • Анна, дружина[32] Ліпського, потім[35] Станіслава Замойського[32] (перша дружина Станіслава[36], матір канцлера Яна Замойського[35])
        • N, дружина Якуба Снопковського[32]
• Фридруш (Frydrusz), 1374-го разом з братом Гербордом отримав надання від князя Владислава Опольського[2]

Ольга Лащинська (Olga Łaszczyńska) вважала, що Фридруш Павч з Хлиплів і Фельштина (1374—1440), який 1374 отримав надання від князя Владислава Опольського, був:

• батьком Яна з Віднева (Однова, 1437—1487)[37] та Якуба (1460—1498)[38]
• дідом Пйотра (1485—1532, львівський підкоморій, староста бєцький та сандецький; дружина — Беатою з Романовських)[37] та Фридерика (?—1519, львівський хорунжий)[9] відповідно.

• Северин — за Несецьким, син Яна з Фульштина, дідича Нізинця (Низинця) та Брухналя, брат Валентія, Яна, Якуба, загинув під Обертином 1531[16]

• Ян (Jan Herburt Dziedziłowski, ?—1553) — кам'янецький підкоморій (1540—1552[39]), барський староста (з 1552), дружина — Зофія Домбровська (Zofia Dąbrowska)
  • Миколай з Дідилова[32] (бл. 1544—1602[40]) — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1581, подільський[27] до 1589, руський воєвода; староста тлумацький, львівський. Засновник міста Фельштина (тепер с. Гвардійське) на Поділлі.
    • Ян з Фельштина^{[джерело?]} (1568—1626[41]) — кам'янецький каштелян, староста скальський[42]
      • Миколай (?—1639) — кам'янецький каштелян з 1635, чоловік Анни Жолкевської, разом з якою 1629 отримав від своєї матері Констанції Уланівці (Ułanowce) з Барського староства
        • Констанція (Анна^{[джерело?]}) — дружина польного коронного писаря Яна Сапіги
        • Зузанна — дружина Франциска Стадницького, Константія Ободенського[32].
      • Геронім — 1635 посідав Уланівці, чоловік Кристини Каліновської, швагро Калиновського Адама[43]
        • Гелена, дружина Константія Щавінського
        • Констанція (або Кристина), дружина Яна Стшижевського, Лукаша Казімежа Прусіновського[32]
      • Зофія — дружина Самуеля Коссовського
      • Анна Констанція — монахиня-норбертянка[44].
    • Миколай (?—наприкінці 1610) — ротмістр, 1600 р. брав участь у молдавській виправі, був придворним короля; 1601 р. став старостою тлумацьким (передав батько); 1609 р. був звільнений від обов'язку постання перед трибуналом як королівський ротмістр, товаришив С. Жолкєвському під час походу на Москву. Помер невдовзі після прибуття під Смоленськ.[45]
  • Ельжбета  (жила 26 жовтня 1596[46]) — дружина городельського старости (1574) Яна Пілецького[27], друга дружина підскарбія великого коронного Бальцера Станіславського.[47]

• Герборд (Herbord) — брат Миклаша, згаданий у львівських земських книгах 1432
• Миколай, разом з братом Зебжидом (Северином, за Несецьким — львівський хорунжий 1471) після поділу спадку з братом Яном (за Несецьким, усі — сини Миклаша) отримали, зокрема, поселення Добромиль, Прилбичі, Княжополе, Папоротне (Paprotno), Воля, Мужиловичі, Підлуби, Вербляни
• Єнджей, Клеменс, Францішек, Ян, Марцін — дідичі на Ляшках 1536 року[6]

Миколай Гербурт Одновский

• Ганна з Гербуртів Збаразька — дружина князя Андрія Семеновича Збаразького[48][49]
• Анна Собеська з Гербуртів — прабаба короля Яна III Собєського,[50] дружина його діда Марека, за Несецьким, дочка Абрагама[51]
• Катажина Гербурт Одновська — перша дружина львівського хорунжого Яна Тарла (†1571/1572)[52]
• Констанція з Гербуртів Сапєга — дружина Миколая Леона Сапеги.[53]
• Зoфiя (бл. 1570—1631) — дружина опікуна Анни Острозької Яна Костки[54], Яна Чарнковського[55]
• Ядвіга — дружина Марціна Оссолінського (†1580)[56]

• Вулиця у Львові (тепер вулиця Глінки).[57]

• Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — К. : Наукова думка, 1981.
• Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — ISBN 978-966-2154-14-6.
• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904. — Cz. 1. — T. 7. — S. 256—264. (пол.)
• Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 355—360. (пол.)
• Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej — S. 291—292. (пол.)

• Osoby o nazwisku «Herburt» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego (пол.)