Германубіс
Германубіс — (грецьк. — Ἑρμανοῦβις) — в міфології був богом, який поєднував у собі зовнішність Гермеса (давньогрецька міфологія) і Анубіса (давньоєгипетська міфологія). Був сином Осіріса і Нефтіди.
Статуя Германубіса. Ватиканський музей.
У Гермеса й Анубіса були схожі обов'язки (вони були провідниками душ), що ймовірно призвело до злиття цих двох божеств в одне — Германубіса. Розквіт популярності Германубіса припав на період римського панування в Єгипті. Германубіса зображували як людину з тілом і головою шакала, зі священним жезлом (кадуцеєм) у руках, що належав грецькому богу Гермесу. За уявленнями єгипетських жерців він займався дослідженням істини.[1]
Див. також
Посилання
- Harry Thurston Peck, Harpers Dictionary of Classical Antiquities (1898), Perseus Project (англ.)
- Statue of Hermanubis (Alexandria, early 2nd century CE), Antiquities Museum of Bibliotheca Alexandrina (англ.)
Джерела
- A history of Egypt Under Roman Rule by Joseph Grafton Milne (1992) p. 195
- Who's Who in Egyptian Mythology by Anthony S. Mercatante (2002) p. 56
- The Gods of the Egyptians, or, Studies in Egyptian mythology by E. A. Wallis Budge (1904) p. 265
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.