Герман Шульте-Гойтгаус

Герман Шульте-Гойтгаус (нім. Hermann Schulte-Heuthaus; 15 січня 1898, маєток Кляйн Вайссензе, Східна Пруссія28 грудня 1979, Берлін) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Герман Шульте-Гойтгаус
нім. Hermann Schulte-Heuthaus
Народився 15 січня 1898(1898-01-15)
Східна Пруссія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 28 грудня 1979(1979-12-28) (81 рік)
Берлін, НДР
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці»
За поранення (нагрудний знак)
Нарукавна стрічка «Африка»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Біографія

Представник роду поміщиків.14 жовтня 1914 року вступив 3-й Східно-Прусський гренадерський полк «Король Фрідріх Великий» № 4. Учасник Першої світової війни. 20 січня 1915 року призначений командиром взводу. З середини липня 1915 року — офіцер постачання при штабі полку. В кінці листопада 1917 року призначений батальйонним, а в середині січня 1918 року — полковим ад'ютантом. З початку лютого 1919 року — ад'ютант ліквідаційного бюро свого полку і 3-ї піхотної бригади. 30 квітня 1920 року звільнений у відставку.

15 вересня 1934 року знову вступив в армію. 1 жовтня 1937 року призначений командиром роти в 4-й школі унтер-офіцерів (Потсдам). 26 серпня 1939 року переведений в піхотне училище в Потсдамі. 10 лютого 1940 призначений командиром 1-го батальйону 1-го піхотного полку. Разом зі своєю частиною, що входила до складу 1-ї піхотної дивізії навесні 1940 року брав участь в Французькій кампанії, був поранений. У вересні 1940 року зі своїм батальйоном переведений в Східну Пруссію. 25 листопада 1940 року був переведений в резерв. 1 травня 1941 призначений командиром 25-го розвідувального (мотоциклетного) батальйону 25-ї мотопіхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни. В кінці лютого 1942 року здав командування батальйоном і, після короткочасного перебування в резерві, в березні 1942 року направлений в штаб армії «Африка». У тому ж році взяв участь в наступі на Ель-Аламейн. З 17 по 22 вересня 1942 року виконував обов'язки командира 90-ї африканської дивізії. На початку липня 1943 року призначений командиром фузілерного полку дивізії «Велика Німеччина»; був знову поранений, втратив праву руку. Після одужання з кінця березня до середини жовтня 1944 року командував запасною бригадою своєї дивізії. З 20 жовтня 1944 року — командир дивізії «Бранденбург». 10 травня 1945 року взятий в полон союзниками. В 1947 році звільнений.

Сім'я

21 жовтня 1925 року одружився з Шарлоттою Гергардт. В пари народились численні діти.

Звання

Нагороди

Література

  • Hinrich-Boy Christiansen: Mit Hurra gegen die Wand: Erinnerungen eines «Brandenburgers». (eingeschränkte Vorschau bei Google Book Search).
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
  • KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.