Герульф Старший
Герульф Старший (нім. Gerulf, нід. Gerolf; д/н — 839 або 853/856) — граф Західної Фризії (Вестерго) в 810—834 роках. Відомий також як Герульф I. Засновник династії Герульфінгів.
Герульф Старший | |
---|---|
Народився | 9 століття |
Помер | не раніше 865 |
Діяльність | правитель |
Титул | маркграф |
Рід | Герульфінги |
Діти | Герульф (граф Західної Фризії), Ґергарт (граф Західної Фризії), Гюнтер (архієпископ Кельна) і Waldradad |
| |
Життєпис
Походив з династії фризьких королів. Дідом вважається Альфбад (Абба), один з фризьких графів на службі Франкської держави. Його батько ймовірно був Дірк, граф Рюстрінгену, який загинув 793 року. Разом з тим в родинних володіннях правив його стрийко Нордалах. Лише після його смерті 810 року Герульф зумів стати графом Західної Фризії.
Основні відомості про Герульфа викладаються у хартії імператора Людовика I, за якою на початку 830-х років Герульф Старший повстав проти імператора, невдоволений територіальними поступками за його рахунок на користь данського конунга Гаральда II. Граф зазнав поразки, а його володіння — між річкою Везер і дельтою Рейну і Маасу — було конфісковано. Відповідно до хартії 839 року Герульф отримав від імператора свої землі назад. Напевне імператор сподівався отримати союзників у боротьбі з синами, що тоді була в розпалі.
У 833 році Герульф підтримав Лотаря I у боротьбі з братами. Після поразки у 834 році Герульфа було повалено, а новим графом поставлений його син Ґергарт. Доля Герульфа невідома: можливо він загинув 839 року або став ченцем Корвейського абатства й загинув у 853 чи 856 році під час нападу данів.
Родина
Дружина — донька Вали, абата Корвейського монастиря
Діти:
Джерела
- Jaekel, Hugo (1895). Die Grafen von Mittelfriesland aus dem Geschlechte König Ratbods [The Counts of Friesland of the Line of King Radboud] (in German). Gotha. pp. 34–39.
- Nieuweinhuijsen K. De afstamming van de Hollandse graven // De Nederlandsche Leeuw. — 2009. — Т. 126, № 2. — P. 29—39.
Примітки
- Ґільдуїн // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. / Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 18.