Глибина різко зображуваного простору

${\displaystyle R_{1}={\frac {R\cdot f^{2}}{f^{2}+K(R-f)z}}}$;

${\displaystyle R_{2}={\frac {R\cdot f^{2}}{f^{2}-K(R-f)z}}}$, де

${\displaystyle R_{1}\!}$ - передня межа різко зображуваного простору;

${\displaystyle R\!}$ - відстань у метрах, на яке виконується наведення на різкість;

${\displaystyle R_{2}\!}$ - задня межа різко зображуваного простору;

${\displaystyle f\!}$ - фокусна відстань об'єктива (абсолютна, а не еквівалентна) в метрах;

${\displaystyle K\!}$ - діафрагмове число;

${\displaystyle z\!}$ - діаметр кружка нерізкості або допустимий кружок розсіювання, для негативів форматом 24 × 36 мм рівний 0,03-0,05 мм в метрах.

Глибина різко зображуваного простору ${\displaystyle P\!}$ визначається різницею між задньою і передньою границями різкості:

${\displaystyle P=R_{2}-R_{1}\!}$

З формул видно, що глибина різко зображуваного простору збільшується:

• Зі зменшенням величини фокусної відстані: короткофокусні об'єктиви мають більшу глибину різкості, ніж довгофокусні;
• З віддаленням точки наведення на різкість від фокусної площини об'єктива (збільшення відстані від об'єктива до об'єкту зйомки);
• Зі збільшенням діафрагмового числа;
• Зі збільшенням допустимого кружка розсіювання.

Найбільш прості й зручні для практики формули, в які введено «гіперфокальну відстань», або «початок нескінченності».

При зйомці великих просторів (наприклад, пейзажів) для об'єктивів без механізму автофокусу рекомендується встановлювати об'єктив не на нескінченність, а саме на гіперфокальну відстань. Тоді передня межа ГРЗП наблизиться, а дальня межа ГРЗП виявиться в нескінченості. Розташовуючи об'єкти зйомки не ближче цієї відстані вони всі будуть різкими.

Знаходять за формулою:

${\displaystyle H={\frac {f^{2}}{Kz}}}$, де

${\displaystyle f\!}$ - фокусна відстань;

${\displaystyle K\!}$ - діафрагмове число;

${\displaystyle z\!}$ - діаметр кружка розсіювання;

${\displaystyle H\!}$ - гіперфокальна відстань.

При фотографуванні «нескінченності» використання гіперфокальної відстані дуже спрощує формули розрахунку ГРЗП:

${\displaystyle R_{1}={\frac {HR}{H+R}}}$;

${\displaystyle R_{2}={\frac {HR}{H-R}}}$, де

${\displaystyle R_{1}\!}$ - передня межа різко зображуваного простору;

${\displaystyle R\!}$ - відстань, на яку проводиться наведення на різкість;

${\displaystyle R_{2}\!}$ - задня межа різко зображуваного простору;

${\displaystyle H\!}$ - гіперфокальна відстань при даному діафрагмовому числі.

З формул випливає, що ближня (до фотографа) межа ГРЗП знаходиться ближче до точки фокусування, ніж дальня межа ГРЗП.

Для визначення площині наведення ${\displaystyle R\!}$ при заданих передній і задній границях різкості користуються формулою:

${\displaystyle R={\frac {2R_{1}R_{2}}{R_{1}+R_{2}}}}$