Глухов Захар Миколайович
Заха́р Микола́йович Глухов (березень 1905 — ?) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Мар'їнського районного комітету КПУ Донецької області, секретар Сталінського обкому КП(б)У. Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958). Депутат Верховної Ради УРСР 4—8-го скликань. Член ЦК КПУ в 1956—1966 р.
| Глухов Захар Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1905
Тимкове, Подільський район, Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Помер | невідомо |
| Громадянство |
 СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Біографія
У лютому 1939 — 1940 року — голова виконавчого комітету Мар'їнської районної ради депутатів трудящих Сталінської області.
У лютому 1940 — жовтні 1941 року — 1-й секретар Мар'їнського районного комітету КП(б)У Сталінської області.
У 1941—1943 роках — інструктор Західно-Казахстанського обласного комітету КП(б)Казахстану; член оперативної групи 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту; у розпорядженні Сталінського обласного комітету КП(б)У.
У жовтні 1943 — грудні 1950 року — 1-й секретар Мар'їнського районного комітету КП(б)У Сталінської області.
У грудні 1950 — 1952 року — секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У з питань сільського господарства.
У 1952 — жовтні 1953 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольськиих органів Сталінського обласного комітету КПУ.
У жовтні 1953 — 1962 року — 1-й секретар Мар'їнського районного комітету КПУ Сталінської області.
У 1962 — січні 1965 року — секретар Мар'їнського територіального виробничого колгоспно-радгоспного партійного комітету КПУ Донецької області.
У січні 1965 — листопаді 1975 року — 1-й секретар Мар'їнського районного комітету КПУ Донецької області.
З листопада 1975 року — на пенсії.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958)
- орден Леніна (26.02.1958)
- ордени
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (22.03.1965)
Джерела
- газета «Правда Украины» (Київ) — березень 1958 року.