Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Молда́вська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (початково — Автоно́мна Молда́вська Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка, молд./рум. Репу́блика Аутоно́мэ Сове́тикэ Сочиали́стэ Молдовеня́скэ, рос. Молдавская Автономная Советская Социалистическая Республика) — автономна республіка у складі Української РСР. Проіснувала з 12 жовтня 1924 до 2 серпня 1940 року. Включала лівобережну частину сучасної Молдови (Придністров'я) і частину сучасної України.

МАРСР перенаправлено сюди. Для інших значень див. МАРСР (значення).
Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
молд./рум. Република Аутономэ Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ,

рос. Молдавская Автономная Советская Социалистическая Республика

1924 – 1940
Прапор Герб
Розташування МАРСР
Столиця Тирасполь (1929–1940),
Балта (1924—1929)
Мови українська, молдовська, російська
Форма правління Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Історія
 - Засновано 12 жовтня 1924
 - Ліквідовано 2 серпня 1940
Площа
 - 1940 8288 км2
Населення
 - 1940 572 339 осіб
     Густота 69,1 осіб/км² 
Валюта Радянський рубль
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Адміністративний центр (столиця) — місто Балта (нині — Україна), з 1929 — Тирасполь (Молдова). 1940 року, після анексії Бессарабії з боку СРСР, західну (придністровську) частину автономії разом з більшою частиною Бессарабії було об'єднано в новостворену Молдавську РСР, а північно-східні райони МАРСР передано до складу Одеської області України.

Історія

Утворення
Балта, будівля Всемолдавського ЦВК МАРСР
ВЦВК Молдавської АРСР (1920-ті рр.), Балта — пам'ятка архітектури

Проект створення Молдавської автономії йшов від ЦК РКП(б). Його обґрунтування доручалось командувачу Збройними Силами України та Криму, молдаванину за національністю М. Фрунзе. Він, у свою чергу, доручив визначення території автономії Г. Котовському, який і запропонував утворити не автономну область, а республіку, яка б стала «стратегічним клинком щодо Балкан і Центральної Європи». Оскільки точної інформації як про чисельність населення, так і про місцезнаходження населених пунктів бракувало, то за доцільне вважалось детальне опрацювання цих питань, в першу чергу стосовно Придністровської території Подільської й Одеської губерній. Своєю постановою від 16 серпня 1924 р. Комісія запропонувала Одеському губвиконкому включити Григоріополь та Дубоссари до списку поселень міського типу як економічні та адміністративні центри територій, заселені молдаванами. Вже у вересні 1924 р. ЦАТК розглянула клопотання представників молдавського населення Одеської губернії щодо створення національної адміністративно-територіальної одиниці, задовольнивши його. Попередній проект був переданий на розгляд Держплану УСРР.

12 жовтня 1924 року ІІІ сесія ВУЦВК прийняла постанову про утворення Молдавської АРСР. Наступного 1925 року на I Всемолдавському з'їзді Рад в Балті були встановлені кордони автономії та прийнята конституція, визнана українською владою 10 травня того ж року. Відповідно до прийнятої конституції, почалося формування органів управління республікою і органів місцевого самоврядування[1].

Молдавська АРСР була створена як засіб політичного тиску на Румунське королівство. Саме тому радянське керівництво намагалося підкреслити відмінності між румунами і мешканцями лівобережжя Дністра. Для цього на початку 1920-х років в автономії почалася кампанія по самоідентифікації молдаван як окремого народу. Була розроблена молдовська абетка на основі кирилиці, молдовська мова була оголошена окремою мовою, а не діалектом румунської. В ході кампанії було дано поштовх розвитку молдовської культури, а також були відкриті нові навчальні заклади з вивченням мови. Якщо 1917 року на лівоборежжі Бессарабії 80 % населення були безграмотні, то до 1937 року в республіці таких залишилося лише 3 %. До моменту утворення Молдавської АРСР в ній існувало всього 11 шкіл з молдовською мовою навчання, а до 1939 року їх чисельність зросла до 135[2].

Колективізація та голодомор у МАРСРі

На початку 1920-х років ще на території майбутньої Молдавської АРСР була проведена аграрна реформа, завдяки якій багато хто з селян отримали землю. Виникла низка нових сіл в Дубоссарському, Кам'янському та Рибницькому районах. В ту ж чергу ті селяни, у яких була вилучена ця земля, зазнали репресій з боку влади[3].

Керівництво Радянського Союзу планувало завершити колективізацію в МАССР до весни 1932 року. Для цього 1929 року почалося повторне виселення заможних селян до Сибіру, Архангельської області, на Соловецькі острови та на Нову Землю. В процесі розкуркулення у селян вилучали приватне майно, землю, частину врожаю. Все це на початку 1930-х років стало однією з основних причин голоду і втечі селян із МАРСР до Румунії, а також виїзду в інші регіони СРСР[4]. Під час голодомору на території МАРСРу померло від голоду 20 тисяч осіб. За даними румунської преси того часу, стільки ж осіб зробили спробу втекти до Румунії, при цьому частина з них була затримана або розстріляна при спробі перетнути Дністер[5]. Найбільшим інцидентом під час втечі населення МАРСРу в Румунію став розстріл радянськими прикордонниками 40 осіб, які намагалися перетнути Дністер по льоду біля Оланешського лісу[6]. Цей випадок широко обговорювали в європейських ЗМІ, проте радянська влада приховали цей факт від громадськості. Також влада приховувала дійсну кількість померлих від голоду, як і факти померлих від голоду в УРСР[7].

Латиністи та самобутники

На початку 1930-ті років зародився новий молдовський національний рух — самобутництво. 1932 року керівництво МАССР отримало наказ від ЦК КП(б)У перевести молдовську мову з кириличного алфавіту на латиницю. Молдовські політики-самобутники, що боялися посилення румунського впливу в республіці, бойкотували директиву. Ті чиновники і громадські діячі, які протистояли їм і наполягали на введенні латиниці, отримали назву «латинізатори». Латинізатори вважали створення молдовської мови і введення в ужиток молдаван нових слів помилковим рішенням. У ході протистояння поміж самобутниками і латинізаторами 1932 року молдовська абетка все ж була змінена. До 1938 році молдовська мова стала подібною до румунської. Відразу після переведення молдовської мови на латиницю в керівництві МАРСР були проведені кадрові перестановки, і до влади прийшли прихильники румунської культури. Постійна боротьба між цими рухами привернула увагу вищих органів НКВД СРСР[8]. 1934 року на самобутників було заведено низку кримінальних справ. Частина урядовців були арештовані, що дало перевагу латинізаторам. 1938 року молдовська мова була знову переведена на кирилицю, також почалося перевидання шкільних підручників і перехід всіх періодичних видань на нові норми правопису[2].

Репресії

Наприкінці 1930-х років в МАРСРі були проведені репресії, що торкнулися на цей раз в основному керівників автономії і чиновників. Головним звинуваченням, яке пред'являли чиновникам, була співпраця з владою королівської Румунії і прояв націоналізму. Достовірна кількість мешканців автономії, які зазнали сталінських репресій, станом на 2007 рік не встановлено. У ці роки було розстріляно близько 5500 осіб. Всього в 1930—1940-ві роки на території Молдови (автономної і союзної республік) було репресовано і засуджено, за різними оцінками, 75—81 тисяч мешканців, з яких 51 542 депортовали[9].

Географія та внутрішній устрій

Географічне розташування та адміністративний поділ

Межі молдавської автономії були встановлені на з'їзді 1925 року у Балті. Згідно з ухваленим рішенням, Молдавська АСРР мала внутрішні кордони з Могильовською, Тульчинською, Первомайською і Одеською округами, а після розформування округ та утворення областей — з Одеською та Вінницькою областями. На заході і південному заході вона межувала з Румунією, кордон проходив по річці Дністер, хоча при створенні автономії радянською владою було заявлено про те, що межі МАССР проходитимуть по річках Прут і Дунай. Таким чином до складу автономії формально включалася і Бессарабія, яка у той час перебувала у складі Королівства Румунія. СРСР претендував на цю територію, вважаючи її незаконно окупованою.[10]

Площа республіки з моменту її створення поступово збільшувалася за рахунок включення до її складу українських населених пунктів. Лівобережжя річки Дністер, на якому фактично існувала радянська влада, займало 8288 км². Спершу МАССР мала у своєму складі 12 районів: Балтський, Бирзульський, Ананьївський, Олексіївський, Ставрівський[11], Крутянський, Кам'янський, Григоріопольський, Дубосарський, Рибницький, Слободзейський та Тираспольський. Втім, постановою ВУЦВК і  РНК УСРР від 13 березня 1925 р. Ставрівський район було розформовано.[12] З 1935-го року існували також Валегоцулівський, Чорнянський та Піщанський район.[13] Центр республіки до 1929 — Балта[14], в 1929—1940 — Тирасполь. Офіційною столицею республіки вважалося місто Кишинів, розташований на території Бессарабії. Іншими міськими поселеннями вважалися Ананьїв і Рибниця.

Адміністративно-територіальні зміни

У квітні 1925 р. зі складу Одеської області передані радгосп «Коцюбинщина» та села Павлівка, Степанівка, Івано-Бузинівка і хут. Олександрівка[15][16].

29 вересня 1926 р. перечислено до складу Автономної Молдавської СРР села Болган, Нижня Слобідка, Грабарівка, Сербівська, Кодимська, Французька й Будейська сільради Тульчинської округи та села Івано-Богословка, Шайки, Миролюбівка, Стара й Нова Андріяшівка Одеської округи.[17]

4 червня 1934 року до складу Молдавської АРСР передано с. Олено-Корицьке і колгосп «За нове життя» Осипівської сільради Фрунзівського району Одеської області[18].

У 1935 р. Тираспольський район був ліквідований[19] (станом на 1938 рік район поновлено[20][21][22]); Бірзульський перейменований на Котовський р-н[23].

У червні-серпні 1936 р. Новоселівська сільрада Валегоцулівського району перечислена до складу Котовського району.[24][25].

1 жовтня 1937 р. Смолянську сільраду Балтського району перечислено до складу Кодимського району[26].

На поч. 1940 р. Гольмянська сільрада Любашівського р-ну Одеської області передана до Балтського р-ну.[27]

  • Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1922 рік
  • Карта Одеської губернії, 1923 рік
  • Територія АМСРР на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 року
  • Територія АМСРР на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року
  • Територія АМСРР на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 липня 1928 року
  • Територія АМСРР, адміністративні межі станом на 1 січня 1932 року
  • Карта АМСРР, адміністративні межі станом на 20 березня 1932 року
  • Карта МАРСР, адміністративні межі станом на 15 січня 1937 року
  • Карта МАРСР, 1938 рік

Державний устрій

Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка (АМСРР) була утворена постановою 3-ї сесії ВУЦВК VIII скликання від 12 жовтня 1924 року з частини території Балтської і Одеського округ Одеської губернії і Тульчинської округи Подільської губернії Української СРР.[28] Межею республіки на заході була оголошена лінія річок Прут і Дунай.

Конституція Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки — Основний Закон Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки (АМСРР), утвореної у складі УСРР 12 жовтня 1924, була ухвалена 19-23 квітня 1925 1-м Всемолдавським з'їздом рад у столиці новоствореної автономії місті Балта (від 1929 столицею автономії стало місто Тирасполь). Затверджена 5-м Всеукраїнським з'їздом рад 10 травня 1925. Проте офіційно МАРСР увійшла до складу УСРР тільки за Конституцією 1929.

Економіка

Економіка МАРСР мала в основному аграрний характер (головні галузі — виноградарство і виноробство, садівництво, вирощування городних культур, тютюну, кукурудзи, пшениці, жита, соняшнику). Територія МАРСР — степова рівнина з ухилом з північного заходу на південний схід. Ґрунт — чорноземний. Велика кількість ярів, що утрудняли обробку ґрунту. Переважаючий характер — сільськогосподарський, значно розвиток ряду трудомістких культур (виноградники і виноробство, сади, городи, тютюн); у рільництві значну роль грали кукурудза, пшениця і жито; росла посівна площа соняшнику. Посівна площа 1927 року — близько 500 т з га (довоєнний рівень). Переважала низька землезабезпеченість (близько 1 га на душу) за відсутності вільних земель. З промислових підприємств був бурякоцукровий завод, млини і ряд дрібних підприємств. Промисловість сільського населення — до 5 %. Дощі випадали головним чином взимку і в липні—серпні, весною дощів не було, і тому нерідкі були посухи.

Транспорт

МАРСР перетиналася декількома залізничними лініями, що сполучають її з БРСР, УРСР і Бессарабією: на південному сході Київ — Одеса; на півночі Рибниця — Слободка — Бірзула — Дніпропетровськ і на півдні Тирасполь — Роздільна. Шосейних доріг — 1600 км. Річки МАРСР, окрім Дністра, несудоходні.

Міста

Центр республіки до 1929 — Балта, в 1929—1940 — Тирасполь. Офіційною столицею республіки вважалося місто Кишинів, розташоване на території Бессарабії. Інші міські поселення — Ананьїв, Рибниця.

У МАРСР народився відомий молдовський композитор Євген Доґа.

Населення
Королівство Румунія і МАРСР

До моменту утворення Молдавської АCРР на її території мешкало близько 400 000 осіб. Зі збільшенням території чисельність населення до кінця 1920-х років зросла до 572 300 осіб. За розрахунками радянських демографів, кількість населення республіки постійно росла, і до початку 1930-х в ній мешкало близько 615 500 осіб. Однак, дані цифри неточні, оскільки під час голоду 1932—1933 років багато хто з мешканців МАССР загинули або емігрували за кордон. За даними перепису 1939 року, в Молдавській АРСР налічувалося 599 156 осіб.[29]

Чисельність міського населення становила 13 %, а густота населення — 69 осіб на 1 км². Лише близько третини населення республіки становили молдавани, а при створенні автономії цифри про кількість молдовського населення були завищені (вважалося, що 58 % населення — молдавани). Зі збільшенням території МАССР чисельність молдаван у відношенні до представників інших народів зменшилася до 30 %. Згідно зі всесоюзним переписом населення 1926 року, в республіці мешкали представники 45 народів.[30]

Найбільше в МАССР було українців — 48,5 %, друге місце за чисельністю посідали молдавани — 30,1 %; росіян в МАССР було лише 8,5 %. За даними перепису 1939, в республіці проживало 28,5 % молдаван, 50,7 % українців, 10,2 % росіян і 6,2 % євреїв. В автономії молдавани були розселені нерівномірно. Найбільше їх проживало на кордоні з Королівством Румунія уздовж Дністра. У районах республіки, що межували з Українською СРР, переважали українці. У Тирасполі і Балті — столицях МАССР — молдавани взагалі становили лише близько 1,5 %.[31] У роки існування автономії її покинула частина євреїв, які виїхали до УРСР та Криму.[32]

Всього населення в 1929 році — 572,3 тис. осіб. Міське населення — 13 %. Густота — 69 осіб/км².

Національний склад:

НародЧисельність, 1926, (%)
Українці48,5 %
Молдовани30,1 %
Росіяни8,5 %
Євреї8,5 %
Інші4,4 %

Національний склад населення районів та міст Молдавської АРСР за переписом 1926 р.[33]

№місто/районнаселенняукраїнці%росіяни%євреї%німці%молдовани%болгари%греки%інші%
1Балта23 0348 82638,3 %4 18218,2 %9 11639,6 %220,1 %3691,6 %280,1 %90,0 %4822,1 %
2Балтський район75 06170 83094,4 %3160,4 %1 2461,7 %170,0 %1 8952,5 %40,0 %7531,0 %
3Ананьївський район62 28932 22451,7 %2 1333,4 %6 40610,3 %1220,2 %21 00533,7 %80,0 %50,0 %3860,6 %
4Ананьїв18 2309 22750,6 %1 4728,1 %3 51619,3 %270,1 %3 80820,9 %30,0 %30,0 %1741,0 %
5Ананьївський район (села)44 05922 99752,2 %6611,5 %2 8906,6 %950,2 %17 19739,0 %50,0 %20,0 %2120,5 %
6Бірзульський район57 82330 71753,1 %3 8046,6 %2 9785,2 %4460,8 %18 52132,0 %190,0 %60,0 %1 3322,3 %[34]
7Бірзула10 0075 65456,5 %1 20812,1 %2 50725,1 %620,6 %1951,9 %90,1 %30,0 %3693,7 %[35]
8Бірзульський район (села)47 81625 06352,4 %2 5965,4 %4711,0 %3840,8 %18 32638,3 %100,0 %30,0 %9632,0 %
9Григоріопольський район30 0944 62915,4 %3 85112,8 %1 1143,7 %6 31521,0 %13 74445,7 %210,1 %4201,4 %
10Дубосарський район42 6096 07714,3 %2 8676,7 %4 61210,8 %2460,6 %28 55967,0 %160,0 %20,0 %2300,5 %
11Кам'янський район39 16918 26346,6 %4241,1 %4 17210,7 %2150,5 %15 05338,4 %40,0 %1 0382,7 %[36]
12Красноокнянський район41 24927 20365,9 %2 1615,2 %2 7186,6 %2 1185,1 %6 47215,7 %190,0 %20,0 %5561,3 %
13Крутянський район50 91336 51871,7 %4020,8 %4 6019,0 %1180,2 %8 59216,9 %50,0 %30,0 %6741,3 %
14Рибницький район47 73123 06448,3 %1 8093,8 %4 4229,3 %280,1 %17 02335,7 %150,0 %20,0 %1 3682,9 %[37]
15Рибниця9 3713 16433,8 %4454,7 %3 56838,1 %130,1 %1 55616,6 %80,1 %20,0 %6156,6 %[38]
16Рибницький район (села)38 36019 90051,9 %1 3643,6 %8542,2 %150,0 %15 46740,3 %70,0 %7532,0 %
17Слободзійський район37 6176 53717,4 %5 71415,2 %5711,5 %720,2 %24 34164,7 %250,1 %60,0 %3510,9 %
18Тираспольський район64 75012 62719,5 %21 20532,7 %6 60810,2 %1 0201,6 %16 84526,0 %5 8629,1 %100,0 %5730,9 %
19Тирасполь21 7412 58411,9 %11 91254,8 %6 39829,4 %590,3 %3011,4 %570,3 %100,0 %4201,9 %
20Тираспольський район (села)43 00910 04323,4 %9 29321,6 %2100,5 %9612,2 %16 54438,5 %5 80513,5 %1530,4 %

Культура

У МАРСР здійснювалося книгодрукування і шкільне навчання молдовською мовою (з використанням кирилиці). Розвивалася молдовська література, видавалася газета «Плугарул рош» (Червоний орач).

Керівники Молдавської АРСР

Партійна влада

Відповідальний секретар Молдавського обласного партійного бюро КП(б)У

Відповідальний секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У

Перший секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У

Державна влада

Голова Центрального Виконавчого Комітету Молдавської АРСР

Голова Президії Верховної Ради Молдавської АРСР

Виконавча влада

Голова Молдавського військово-революційного комітету

Голова Ради Народних Комісарів Молдавської АРСР

Див. також

Примітки
  1. Ion Nistor. Vechimea aşezărilor româneşti dincolo de Nistru. — Bucureşti: Monitorul Oficial şi Imprimeriile Statului, Imprimeria Naţională, 1939. — P. 22. (рум.)
  2. Репин В. В. Территориальный спор о Бессарабии во взглядах Советской и Румынской политических элит (1918—1934 гг.) // Ставропольский альманах Российского общества интеллектуальной истории. — Ставрополь, 2004. — № 6 (специальный) (рос.)
  3. Moraru A. Istoria românilor. Basarabia şi Transnistria (1812-1993). — Chişinău, 1995. — P. 229. (молд.)
  4. Negru E. Politica de cadre în R.A.S.S.M. // Demistificarea sau remistificarea istoriei. Materialele Dezbaterilor Naţionale. — Chişinău, 2000. P. 93(рум.)
  5. Социалистическая индустриализация национальных республик (рос.)
  6. Ожог И. А., Шаров И. М. Краткий курс лекций по истории румын. Новейшая история. — 1992. Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 22 жовтня 2018. (рос.)
  7. Галущенко О. С. Этнический состав населения Молдавской АССР (1924—1940 гг.) (рос.)
  8. Галущенко О. С. Борьба между румынизаторами и самобытниками в Молдавской АССР (30-е годы). Архів оригіналу за 4 листопада 2003. Процитовано 22 жовтня 2018. (рос.)
  9. Галущенко О. С. Этнический состав населения Молдавской АССР (1924—1940 гг.). — Кишинев: Типография Академии Наук Республики Молдова, 2001. — С. 49. — ISBN 9975-62-060-4 (рос.)
  10. Bruhis M.. Rusia, România, Basarabia. — Chişinău, 1992. P. 343
  11. Карта административного деления Одесской губернии, 1923 (рос.)
  12. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 90 від 13 березня 1925 «Про скасування Ставрівського району в Автономній Молдавській Соціялістичній Республіці»
  13. Постанова ВУЦВК № 3 від 11 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів АМСРР»
  14. Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов :
    С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г     / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 113.    (рос.)
  15. Карта Одесского округа Одесской губернии, 1923(рос.)
  16. Постанова ВУЦВК № 179 від 30 квітня 1925 р. «Про передачу радгоспу «Коцюбинщина» в господарське користання АМСРР»
  17. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 390 від 29 вересня 1926 р. «Про врегулювання державного кордону Автономної Молдавської Соціялістичної Радянської Республіки»
  18. Постанова Президії ВУЦВК № 189 від 4 червня 1934 р. «Про перечислення села Олено-Корицького, Осиgівської сільради, Фрунзівського району, до складу Красноокнянського району АМСРР»
  19. Постанова Президії ВУЦВК УСРР № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
  20. Постанова Президії ЦВК УРСР № 176 від 27 серпня 1937 р. «Про виділення Тираспольської міської ради в самостійну адміністративну одиницю та про утворення Тираспольського адміністративного району»
  21. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 5 (28). — 3 березня. — С. 4.
    (у складі 19 сільрад з міськради Тирасполя)
  22. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — С. 168.(рос.)
  23. Постанова ЦВК СРСР від 4 травня 1935 р. «Про перейменування районів, сіл, підприємств і установ по УСРР»
  24. Постанова Президії ЦВК УСРР № 150 від 13 червня 1936 р. «Про зміну межі Котовського і Валегоцулівського районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки»
  25. Постанова Президії ЦВК УСРР № 222 від 25 серпня 1936 р. «Про зміну межі Котовського та Валегоцулівського районів Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки»
  26. Постанова Президії ЦВК УРСР № 179 від 1 жовтня 1937 р. «Про часткові зміни районних меж Молдавської Автономної РСР, Житомирської, Полтавської та Чернігівської областей»
  27. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 8 (71). — 29 лютого. — С. 4.
  28. Постанова ВУЦВК № 47 від 12 жовтня 1924 р. «Про утворення Автономної Молдавської СРР»
  29. Charles King. The Moldovans. Romania, Russia, and the Politics of Culture. — Stanford, 2000. — 54 с.
  30. Образование Молдавской ССР и создание Коммунистической партии Молдавии. Сб. документов и материалов. — Кишинев, 1984. — 121—122 с.
  31. Етнографічна карта Бессарабії 1916 року (рум.)
  32. Жиромская В. Б. Всесоюзные переписи населения 1926, 1937, 1939 г.: история подготовки и проведения // История СССР. — 1990. — № 3.
  33. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  34. зокрема поляки 710 осіб (1,2 %)
  35. поляки 231 особа (2,3 %)
  36. поляки 952 особи (2,4 %)
  37. поляки 1138 осіб (2,4 %)
  38. поляки 534 особи (5,7 %)
  39. Виконувач обов'язків Голови ЦВК МАРСР.
  40. Посада Голови Президії Верховної Ради МАРСР ліквідована постановою ІІІ сесії Верховної Ради Молдавської РСР І скликання від 8 лютого 1941 року.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.