Глідер Михайло Мойсейович

Михайло Мойсейович Глідер (нар. 17 (5) січня 1900, Генічеськ, Таврійська губернія, Російська імперія (нині Херсонська область)[1] пом. 11 грудня 1967, Москва, СРСР) — радянський український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Російської РФСР (1961). Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1951).

Глідер Михайло Мойсейович
Дата народження 5 січня 1900(1900-01-05)
Місце народження Генічеськ, Таврійська губернія, Російська імперія
Дата смерті 11 грудня 1967(1967-12-11) (67 років)
Місце смерті Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Професія кінооператор, оператор-постановник
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Нагороди

IMDb ID 0322832

Біографія

Народився 1899 року в Генічеську (нині Херсонська область). З 1920 по 1926 роки працював фотографом в ательє Києва.

У 1926—1933 роках — асистент оператора, оператор на кинофабриках Одеси і Києва. Оператор студії «Союзкіно-ЦСДФ» з 1933 по 1963 роки.

Фронтовий оператор. З 12 квітня 1943 року учасник партизанського руху в Українській РСР[2] та Словаччині. 30 жовтня 1944 року призначений комісаром 2-ї Чехословацької партизанської бригади. Оператор кінохроніки війни[3]. Член ВКП(б) з 1944 року.

Автор книги «З кіноапаратом у тилу ворога»[4].

Я знімав лісовий бій, і знову відчув великий відчай. У вічко апарату бачив я те, що міг побачити майбутній глядач. Однак цього було дуже мало. Верхівки дерев падали як би самі по собі. Польоту куль, звичайно, видно не було. Я міг відобразити лише окремі перебіжки. Враження бою, який я спостерігав очима, відриваючись від апарату, не виходило[5]

Помер Михайло Глідер 1967 року, похований у колумбарії Новодівичого кладовища у Москві.

Звання та нагороди

Фільмографія

  • 1928 — Музична олімпіада; По Ойротії
  • 1932 — Іван (фільм)
  • 1933 — Жити заможно
  • 1934 — Нанаєць з річки Тунгуски; Лю-Фу
  • 1935 — Біробіджан; Кавалеристи; Розповідь про риболовлю; Місто юності
  • 1936 — X з'їзд комсомолу; З Новим роком!; Робітничо-селянська
  • 1937 — Московська орденоносна; Будемо як Ленін; Звичайна жінка; Приємного апетиту; С. М. Кіров; З Новим роком!
  • 1938 — Гірники
  • 1939 — Палац Рад
  • 1941 — ВСХВ; Наша Москва[7]; Повний вперед; Після роботи
  • 1943 — Битва за нашу Радянську Україну; Народні месники
  • 1944 — Конвоювання полонених німців через Москву
  • 1945 — Битва за правобережну Україну; Звільнена Чехословаччина; Першотравневий парад у Москві
  • 1946 — Земля рідна; Перше травня; Кандидат до Верховної Ради СРСР Л. Леонов; Наш кандидат — президент АН СРСР С. Вавілов
  • 1947 — День перемогла країни; Румунія
  • 1948 — День повітряного флоту СРСР; Оновлена земля
  • 1952 — Радянська Якутія
  • 1955 — Мургабський оазис; Міжнародні змагання легкоатлетів
  • 1956 — За дружбу і співробітництво; Зустрічі з сонцем
  • 1958 — Сергій Ейзенштейн
  • 1959 — Пора великого новосілля; Розкопки в Кремлі; Румунія; Більше квартир; Академія імені Леніна; День нашого життя; Салом, Москва!; Будівництво Палацу Рад; Крокуй, семирічка
  • 1960 — 43-й Жовтень; Кіно для дітей; Програма КПРС
  • 1963 — Москва першотравнева

Примітки

  1. Добро пожаловать на сайт Genich-rda.org.ua. Образование. Наука. Здравоохранение. Культура. Религия. Количество культовых сооружений. Выдающиеся личности. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 8 серпня 2008.
  2. Юрий Шевцов — 109. Линьков, Бринский и евреи
  3. Архивированная копия. Архів оригіналу за 13 серпня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
  4. OZON.ru — Книги | С киноаппаратом в тылу врага | Михаил Глидер | Купить книги: интернет-магазин
  5. Архивированная копия. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
  6. III. Город и торговля [В. М. ПИХУЛЯ – ГЕНИЧЕСК И ГЕНИЧАНЕ]
  7. Совм. с операторами И. Беляковым, В. Соловьевым, И. Вейнеровичем, О. Рейзман, В. Фроленко и К. Кутуб — Заде, режиссёр — М. Я. Слуцкий (р. 1907). Кино на войне. Москва, 2005. С. 90

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.