Глідер Михайло Мойсейович
Михайло Мойсейович Глідер (нар. 17 (5) січня 1900, Генічеськ, Таврійська губернія, Російська імперія (нині — Херсонська область)[1] — пом. 11 грудня 1967, Москва, СРСР) — радянський український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Російської РФСР (1961). Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1951).
Глідер Михайло Мойсейович | |
---|---|
Дата народження | 5 січня 1900 |
Місце народження | Генічеськ, Таврійська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 11 грудня 1967 (67 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство |
Російська імперія СРСР |
Професія | кінооператор, оператор-постановник |
Членство | Спілка кінематографістів СРСР |
Нагороди | |
IMDb | ID 0322832 |
Біографія
Народився 1899 року в Генічеську (нині Херсонська область). З 1920 по 1926 роки працював фотографом в ательє Києва.
У 1926—1933 роках — асистент оператора, оператор на кинофабриках Одеси і Києва. Оператор студії «Союзкіно-ЦСДФ» з 1933 по 1963 роки.
Фронтовий оператор. З 12 квітня 1943 року учасник партизанського руху в Українській РСР[2] та Словаччині. 30 жовтня 1944 року призначений комісаром 2-ї Чехословацької партизанської бригади. Оператор кінохроніки війни[3]. Член ВКП(б) з 1944 року.
Автор книги «З кіноапаратом у тилу ворога»[4].
Я знімав лісовий бій, і знову відчув великий відчай. У вічко апарату бачив я те, що міг побачити майбутній глядач. Однак цього було дуже мало. Верхівки дерев падали як би самі по собі. Польоту куль, звичайно, видно не було. Я міг відобразити лише окремі перебіжки. Враження бою, який я спостерігав очима, відриваючись від апарату, не виходило[5]
Помер Михайло Глідер 1967 року, похований у колумбарії Новодівичого кладовища у Москві.
Звання та нагороди
- Сталінська премія третього ступеня (1951) — за фільм «Оновлення землі» (1948)
- заслужений діяч мистецтв Російської РФСР (1960)[6].
- орден Вітчизняної війни I ступеня (1944)
- орден Червоної Зірки (8.5.1945)
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» II ступеня (1944)
- Військовий хрест (Чехословаччина, 1939)
Фільмографія
- 1928 — Музична олімпіада; По Ойротії
- 1932 — Іван (фільм)
- 1933 — Жити заможно
- 1934 — Нанаєць з річки Тунгуски; Лю-Фу
- 1935 — Біробіджан; Кавалеристи; Розповідь про риболовлю; Місто юності
- 1936 — X з'їзд комсомолу; З Новим роком!; Робітничо-селянська
- 1937 — Московська орденоносна; Будемо як Ленін; Звичайна жінка; Приємного апетиту; С. М. Кіров; З Новим роком!
- 1938 — Гірники
- 1939 — Палац Рад
- 1941 — ВСХВ; Наша Москва[7]; Повний вперед; Після роботи
- 1943 — Битва за нашу Радянську Україну; Народні месники
- 1944 — Конвоювання полонених німців через Москву
- 1945 — Битва за правобережну Україну; Звільнена Чехословаччина; Першотравневий парад у Москві
- 1946 — Земля рідна; Перше травня; Кандидат до Верховної Ради СРСР Л. Леонов; Наш кандидат — президент АН СРСР С. Вавілов
- 1947 — День перемогла країни; Румунія
- 1948 — День повітряного флоту СРСР; Оновлена земля
- 1952 — Радянська Якутія
- 1955 — Мургабський оазис; Міжнародні змагання легкоатлетів
- 1956 — За дружбу і співробітництво; Зустрічі з сонцем
- 1958 — Сергій Ейзенштейн
- 1959 — Пора великого новосілля; Розкопки в Кремлі; Румунія; Більше квартир; Академія імені Леніна; День нашого життя; Салом, Москва!; Будівництво Палацу Рад; Крокуй, семирічка
- 1960 — 43-й Жовтень; Кіно для дітей; Програма КПРС
- 1963 — Москва першотравнева
Примітки
- Добро пожаловать на сайт Genich-rda.org.ua. Образование. Наука. Здравоохранение. Культура. Религия. Количество культовых сооружений. Выдающиеся личности. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 8 серпня 2008.
- Юрий Шевцов — 109. Линьков, Бринский и евреи
- Архивированная копия. Архів оригіналу за 13 серпня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
- OZON.ru — Книги | С киноаппаратом в тылу врага | Михаил Глидер | Купить книги: интернет-магазин
- Архивированная копия. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 8 серпня 2008.
- III. Город и торговля [В. М. ПИХУЛЯ ГЕНИЧЕСК И ГЕНИЧАНЕ]
- Совм. с операторами И. Беляковым, В. Соловьевым, И. Вейнеровичем, О. Рейзман, В. Фроленко и К. Кутуб — Заде, режиссёр — М. Я. Слуцкий (р. 1907). Кино на войне. Москва, 2005. С. 90