Гнезненське воєводство
Гне́зненське воєво́дство (лат. Palatinatus Gnesnensis, пол. Województwo gnieźnieńskie) — адміністративно-територіальна одиниця Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1768—1793 роках. Створене із 3 повітів Каліського воєводства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на сході Великопольщі. Головне місто — Гнезно. Очолювалося Гнезненськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Коло.
Гнезненське воєводство | |||
---|---|---|---|
| |||
Адм. центр | Гнєзно | ||
Країна | Корона Королівства Польського | ||
Регіон | Великопольська провінція | ||
Населення | |||
- повне | |||
Площа | |||
- повна | 7660 км² | ||
Дата заснування | 1768 | ||
Дата ліквідації | 1793 | ||
|
Складалося із 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 7660 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 67 266 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія.
Повіти
- Гнезненський повіт → Гнезно
- Кцинський повіт → Кциня
- Накельський повіт → Накло-над-Нотецем
Примітки
- Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — S. 50. (пол.)
Джерела
- Gloger, Zygmunt. Województwo Kaliskie i Gnieźnieńskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. (пол.)