Гней Корнелій Долабелла (претор)
Гней Корнелій Долабелла (*Gnaeus Cornelius Dolabella, 121 до н. е. —після 78 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
| Гней Корнелій Долабелла | |
|---|---|
| Народився | 121 до н. е. |
| Помер | після 78 до н. е. |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Військове звання | претор |
| Рід | Корнелії |
| Батько | Гней Корнелій Долабелла |
| Діти | Публій Корнелій Долабелла |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Корнеліїв Долабелла. Син Гнея Корнелія Долабелли, загиблого у 100 році до н. е. під час придушення повстання Луція Аппулея Сатурніна.
У 91 році до н. е. разом зі своїм родичем Квінтом Сервілієм Цепіоном притягнув до суду Марка Емілія Скавра, консула 115 року до н. е., за обвинуваченням у вимаганні, але не домігся засудження. У 89 році до н. е. під час Союзницької війни служив у штабі Гнея Помпея Страбона.
У 81 році до н. е. обіймав посаду міського претора і розбирав справу Невія проти Квінкція, а також справу Волкація.
У 80—79 роках до н. е. керував провінцією Киликия на посаді проконсула. Погано контролював свого квестора Маллеола і легата, потім проквестора, Верреса, закривав очі на їх злочини і здирства, а іноді і сам у них брав участь. Змусив Верреса повернути на Делос викрадені статуї Аполлона, чинив тиск на проконсула Азії, щоб той стратив двох громадян Лампсаку, особистих ворогів Верреса.
Після повернення у 78 році до н. е. був звинувачений у вимаганні Марком Скавром-молодшим і засуджений завдяки свідченням свідків Верреса. Пішов у вигнання, залишивши свою родину у злиднях. Подальша доля не відома.
Родина
- Публій Корнелій Долабелла, консул-суфект 35 року до н. е.
Джерела
- Badian E. The Dolabellae of the Republic. Papers of the British School at Rome, Vol. 33 (1965), pp. 48—51
Gruen E.S. The Dolabellae and Sulla. The American Journal of Philology, Vol. 87, No. 4 (Oct., 1966), pp. 385–399.