Гнозис

Гно́зис (? гно́сис) (грец. γνώσις - «знання») — філософський термін для позначення «знання», «пізнання», «пізнавання», «спізнавання». Філософи використовують гнозис для визначення духовного знання освіченої людини й описують його як пряме емпіричне знання надприродного або божественного. Термін походить із класичної античної філософії. Особливого поширення він набув за часів раннього християнства та його полеміки з гностицизмом. Це не «просвітленість», яка розуміється в загальному сенсі, як «осявання» чи «пізнавання» (грец. διαφωτισις),[1] але просвітленість, яка стверджує існування надприродного.

Гнозис у психології

Нейропсихологія та невропатологія визначають гносис або гно́зію як збірне поняття для процесів перцептивної категоризації (розпізнання) стимулів різної модальності (наприклад, зоровий і слуховий гнозис, стереогноз тощо).

Порушення гносису — агнозія. [2]

Вплив на сучасну культуру

Див. також

Виноски

  1. In.gr (online Greek dictionary) Αποτελέσματα αναζητήσεως : enlightenment. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 15 липня 2007.
  2. gnozis.htm. Архів оригіналу за 9 червня 2008. Процитовано 17 березня 2008.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.