Говард Джорджі

Говард Мейсон Джорджі ІІІ
Howard Mason Georgi III
Народився 6 січня 1947(1947-01-06) (74 роки)
Сан-Бернардіно, Каліфорнія
Країна  США
Діяльність фізик, викладач університету, дослідник
Alma mater Гарвардський коледж (1967), Єльський університет (1971)
Галузь фізика елементарних частинок
Заклад Гарвардський університет
Науковий керівник Charles Michael Sommerfieldd[1]
Відомі учні Адам Фальк, Джон Хагелін, Девід Б. Каплан, Енн Нельсон, Браян Грін, Ліза Рендалл
Членство Національна академія наук США і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: Модель Джорджі-Глешоу, Фізика нечастинок
Нагороди Премія Сакураї (1995), Медаль Дірака (2000), Премія імені І. Я. Померанчука (2006)

Говард Мейсон Джорджі ІІІ (англ. Howard Mason Georgi III, народився 6 січня 1947 року в Сан-Бернардіно) — професор Гарвардського коледжу та професор фізики у Гарвардському університеті. Відомий завдяки раннім роботам з теорії Великого об'єднання та калібрувальної інваріантності в групах SU(5) та SO(10) (див. Модель Джорджі-Глешоу).

З біографії

Джорджі протягом багатьох років викладав розширений початковий курс фізики («Physics 16») в осінньому семестрі. Він також є керівником бакалаврської підготовки в галузі фізики і був ко-майстром Леверетт Хаусу разом з дружиною, Енн Блейк Джорджі з 1998 року.

Закінчив Гарвардський коледж в 1967 році і отримав ступінь доктора філософії з фізики у Єльському університеті у 1971 році. Був молодшим науковим співробітником в Гарвардському товаристві стипендіатів з 1973 по 1976 і старшим науковим співробітником з 1982 по 1998.

У 1995 році Говард Джорджі обраний членом Національної академії наук і отримав Премію Сакураї; в 2000 році нагороджений Медаллю Дірака разом з Джозефом Паті і Хелен Квінн. Був науковим консультантом низки талановитих студентів, серед яких Адам Фальк, Джон Хагелін, Девід Б. Каплан, Енн Нельсон, Браян Грін, Ліза Рендалл.

Джорджі, разом із Савасом Дімопулосом, запропонував модель калібрувальної інваріантності в групі SU(5) з м'яко порушеною суперсиметрією у 1981 році. Ця публікація є однією з основоположних робіт суперсиметричної Стандартної моделі (МССМ).

Відтоді він працював у декількох різних галузях фізики, серед яких змішана модель Хіггса, ефективна теорія важких кварків, вимірна деконструкція, малий Хіггс, і теорія не-частинок.

Фізика не-частинок — це теорія, що передбачає існування матерії, яка не може бути пояснена в термінах частинок, оскільки її компоненти масштабно інваріантні. Говард Джорджі запропонував цю теорію навесні 2007 року у статтях «Фізика не-частинок» (англ. Unparticle Physics) та «Ще дещо дивне про фізику не-частинок» (англ. Another Odd Thing About Unparticle Physics)[2][3].

Разом з Кузьміним В. А. Джорджі став лауреатом Премії ім. І. Я. Померанчука Інституту теоретичної і експериментальної фізики імені А. І. Аліханова (ІТЕФ) у 2006 році.

Дорджі опублікував декілька книг, найвідомішою з яких є «Lie Algebras in Particle Physics», опублікована видавництвом «World Scientific». Він також опублікував «The Physics of Waves», «Weak Interactions» та «Modern Particle Theory».

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Howard Georgi, «Unparticle Physics», 23 March 2007 (accessed 29 January 2007).
  3. Howard Georgi, «Another Odd Thing About Unparticle Physics», 19 April 2008 (accessed 29 January 2008).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.