Голландський діалект

Голландський діалект (нід. Hollands, нім. Holländisch) — нідерландський діалект, поширений в історичній області Голландія (Північна і Південна Голландія).

Давній голландський діалект походив від північноморської (інгвеонської) мови, що ріднить його з давньофризьким і давньоанглійським. В XI столітті він зазнав впливу франкських мов. У середні віки на голландський діалект сильно вплинули сусідні діалекти, тому вже в письмових джерелах XV століття голландську мову не можна назвати чистою інгвеонською. Пізніше стався процес змішування граматичного роду в голландській мові, який вплинув на розвиток роду в сучасній нідерландській мові.

У XVI столітті, коли формувалася літературна нідерландська мова, велику роль грали саме голландський і брабантский діалекти. Саме з цієї причини неофіційно нідерландську мову називають голландською, а жителів держави Нідерланди — голландцями. Розмовна мова голландців найближче до стандартної вимови. У Бельгії розмовна мова навпаки сильно відхиляється від норми, оскільки там поширені фламандський, лімбурзткий і брабантский діалекти. При цьому на території Бельгії також поширена французька мова. У Фрисландії є місця, де ще зберігається голландський діалект, попри істотний вплив фризької мови.

Голландський діалект включає піддіалекти. Частина з них належить до нижнєфранкських діалектів (наприклад, південноголландський), частина має більший фризький вплив (діалекти Фрисландії).