Головний обтікач
Головний аеродинамічний обтічник — передня частина ракети або літака. Має форму, що забезпечує найменший аеродинамічний опір. Головні обтічники також можуть розроблятися для підводного або дуже швидкого наземного пересування.
Головний аеродинамічний обтічник — важливий елемент ракети-носія (РН) призначений для захисту космічного апарату (КА) від зовнішніх впливів, включаючи вплив теплових і аеродинамічних навантажень при транспортуванні повністю зібраної РН, на старті і на атмосферному ділянці польоту РН.
Відділення ГО від ракети відбувається після проходження щільних шарів атмосфери, коли вільномолекулярний тепловий потік на поверхню КА не буде перевищувати 1135 Вт/м².
На ракетах головний обтічник складається з камери, в якій міститься корисне навантаження (наприклад, супутник), і зовнішньої поверхні, розрахованої на вплив високих температур.
Найфундаментальніші дослідження надзвукових польотів призвели до створення обтічників для спускних космічних апаратів і для ядерних боєголовок.
Зазвичай обтічники мають форму конусоподібного тіла обертання. Носові обтічники літаків часто робляться з радіопрозорих матеріалів для розміщення в них радіолокаційного устаткування.