Голіцинське газоконденсатне родовище
Голі́цинське газоконденсатне родовище — газоконденсатне родовище в межах чорноморського шельфу України на відстані 130 км від м. Одеса. Воно належить до Південно-Каркінітської тектонічної зони Каркінітсько-Північнокримського прогину. Станом на 2016 рік є дані про незаконну промислову діяльність Росії в районах Голіцинського та Одеського газових родовищ.[1]
|
| ||||
| Голіцинське газоконденсатне родовище | ||||
| 45°43′23″ пн. ш. 31°50′16″ сх. д. | ||||
| Геолокація | Чорне море | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 Україна | |||
  Голіцинське газоконденсатне родовище (Україна) 
| ||||
Історія відкриття
Структура виявлена сейсморозвідкою МВХ у 1964 та 1967 роках, та підготовлена до пошукового буріння по опорному відбиваючому горизонту, приуроченому до майкопської серії. Будову складки деталізовано МСГТ у 1972—1973, 1985—1986 та 1990 роках, а також при переінтерпретації сейсмічних матеріалів, зокрема 1974—1975 роках.
У 1975 році на Голіцинському родовищі отримано перший промисловий приплив газу[2].
Геологічна будова
Платформовий чохол структури представлений карбонатними і теригенним утвореннями крейди, палеогену і неогену-антропогену, потужність яких становить 1500, 2000, і 350 м відповідно.
По відкладах палеоцену структура є субширотною антикліналлю розміром 22×2,5 км і висотою 130 м. Круте північне крило ускладнене зоною підкиду з амплітудою 50-100 м.
Структура запасів
Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1: по газу — 11896 млн м3; конденсату — 330 тис. т.
Розробка газоконденсатного покладу знаходиться на завершальній стадії. Видобуто 6562 млн м3 газу і 212,9 тис. т. конденсату. Складність експлуатації свердловин полягає в утворенні піщаних і грязьових корків у стовбурі, збільшенні фільтраційних опорів у привібійній зоні, і т. ін.
Примітки
Джерела
- Атлас родовищ нафти і газу України. т. VI. Львів. — 1998. — 223 с.