Гомогенізація середовищ

Гомогеніза́ція — надання однорідної структури або однорідних властивостей мінеральній масі, сумішам, сполукам, розчинам або емульсіям шляхом механічного перемішування, усереднення, хімічного чи температурного впливу на них. Для одержання гомогенних сумішей використовуються спеціальні апарати гомогенізатори.

Приклади:

Гомогенізація включень у мінералах (англ. homogenisation of inclusions in minerals — перетворення гетерогенних систем (включень) у мінералах при нагріванні в гомогенну систему. Температура гомогенізації відповідає максимальній температурі, за якої включення потрапило до мінералу. Гомогенізація може відбуватися в рідкій фазі (перший тип гомогенізації) і в газовій (другий тип гомогенізації). Перший тип характерний для мінералів гідротермального походження, другий — для пневматолітових мінералів.

Гомогенний (рос. гомогенный, англ. homogeneous, uniform; нім. homogen) — той, що виявляє однакові властивості протягом всього його поширення. Наприклад, гомогенна речовина, гомогенна пульпа тощо.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.