Гонконзький метрополітен

Гонконзький метрополітен (кит. 港 铁; англ. Mass Transit Railway, МФА: [mæs tɹæn.zɪt ɹeɪlweɪ], скор. MTR) — мережа ліній метрополітену в Гонконзі (Китай). Станом на початок 2018 року нараховує приблизно 222 км шляхів і 171 станцію, включаючи 68 станцій швидкісного трамваю. З 2000 року Гонконгівським метрополітеном управляє компанія MTR Corporation. До цього MTRC (MTR Corporation) повністю була підпорядкована уряду Гонконгу. Станом на першу половину 2009 року, частка MTR на ринку пасажирських перевезень становить 42 %, що зробило його найпопулярнішим видом транспорту в Гонконзі. На всіх лініях, крім автоматизованої Діснейленд, поїзди управляються машиністом.

Гонконзький Метрополітен
Опис
Країна КНР
Місто Гонконг
Дата відкриття 1 жовтня 1979
Річний пасажиропотік 1 767 100 000 ± 50 000[1][1] і 1 688 100 000[1]
Сайт mtr.com.hk
Власник MTR Corporation Limitedd і Kowloon–Canton Railway Corporationd
Оператор MTR Corporation Limitedd
Маршрутна мережа
Кількість ліній 11 метро + ЛРТ
Кількість станцій 171
Довжина мережі 222 км
Схема маршрутів

 Гонконзький Метрополітен у Вікісховищі

Історія
Схема Гонконзького метрополітену станом на 1980 рік

Планування метрополітену в Гонконзі розпочалося в кінці 1960-х років, проте рішення про будівництво владою Гонконга було прийнято лише в 1972 році, а саме будівництво - лише в 1975 році. Перша ділянка метро відкрилася у листопаді 1979 року - поїзди курсували від станції Shek kip Mei (в центральній частині району Коулун) до Kwun Tong (в східній частині). Наступного року було відкрито тунель під бухтою "Вікторія" і лінію було продовжено до станції "Сентрал", що на острові Гонконг. 1982 року була відкрита друга лінія метрополітену, що будувалася у західному напрямку Коулун, а в 1985 розпочала роботу острівна лінія (Island line). В 1980-х було також розширено залізницю, що зв'язувала Гонконг з материковим Китаєм, завдяки чому повстала Східна лінія (East line). Тепер кінцева станція Lo Wu цієї лінії є пересадковою зі станцією Luohu Шеньчженьського метрополітену, на пересадоковому вузлі обладнано паспортний контроль.

В період між 1998 і 2005 роком було збудовано ще 6 ліній метрополітену, серед яких лінія Airport Express, що зв'язує місто з аеропортом, а також лінію швидкісного трамваю на заході міста. Станом на 2012 рік пасажиропотік досяг 3 944 631 чол. на день (1 443 735 000 - за рік). За цим показником Гонконзький метрополітен посідає 4-е місце в Китаї (після Пекінського, Шанхайського і Гуанчжоу) і 10-е у світі. Вартість проїзду залежить від відстані і станом на 2013 рік становить від 3,50 до 51 HK$ (~ 0,45–6,5 US$).

Мережа
Лінія Відкрита Останнє розширення Termini Довжина (км) Станцій Час в дорозі (хв) Депо Ширина колії Напруга
MTR Train services
Східна лінія 1910 2007 Hung Hom Lo Wu 41.1 14 42 Ho Tung Lau Depot 1435 mm AC 25000 V
Lok Ma Chau 45
Tong Line 19792016WhampoaTiu Keng Leng13.81735Kowloon Bay Depot1432 mmDC 1500 V
Tsuen Wan 19821982CentralTsuen Wan161630Tsuen Wan Depot
Острівна лінія 19852014Kennedy TownChai Wan16.31734Chai Wan Depot
Tung Chung 19982005Hong KongTung Chung31.1826Siu Ho Wan Depot
Tseung Kwan O 2002 2009 North Point Po Lam 11.9 8 15 Tseung Kwan O Депо
LOHAS Park 20
Західна лінія 20032009Hung HomTuen Mun35.41237Pat Heung Depot1435 mmAC 25000 V
Ma On Shan 20042004Wu Kai ShaTai Wai11.4916Tai Wai Depot
Disneyland Resort 20052005Sunny BayDisneyland Resort3.324.5Siu Ho Wan Depot1432 mmDC 1500 V
South Island 20162016AdmiraltySouth Horizons7.4511Wong Chuk Hang Depot1435 mm
Light rail services
Легке метро (12 маршрутів) 19882003VariesVaries36.268VariesTuen Mun Depot1435 mmDC 750 V
Airport services
Airport Express 19982005Hong KongAsiaWorld-Expo35.2529Siu Ho Wan Depot1432 mmDC 1500 V


Галерея
  • поїзди
  • Поїзди M-Trains (лінія Kwun Tong)
  • поїзд A-Stock train (лінія Tung Chung)
  • поїзди K-Stock (лінія Tung Chung)
  • поїзд SP1900 (Східна лінія)
  • поїзд MLR (Східна лінія)
  • легкий метрополітен
  • Турнікет із пристроєм для зчитування карти Octopus
  • Автомати з продажу квитків

Посилання

Примітки
  1. http://www.mtr.com.hk/en/corporate/investor/patronage.php
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.