Гончаренко Юрій Борисович
Юрій Борисович Гончаренко (нар. 29 листопада 1962, Кіровоград (нині Кропивницький)) — український живописець. Член Національної спілки художників України (1990). Лауреат обласної премії в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка (2010)[1].
| Гончаренко Юрій Борисович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
29 листопада 1962 (59 років) Кіровоград, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Українська СРР Україна | |||
| Навчання | Дніпровський театрально-художній коледж і Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Біографічні відомості
У 1985-му закінчив Дніпропетровське художнє училище (викладачі О. Ніколенко, В. Хворост). У 2002-му — Кіровоградський педагогічний університет. Упродовж 1986—1995 рр. працював у виробничих майстернях Художнього фонду. З 1996–го — науковий співробітник художньо-меморіального музею О. Осьмьоркіна. З 1998–го — заступник директора з наукової роботи. З 2002–го — художник музею.
Учасник республіканських та всеукраїнських мистецьких виставок, в тому числі й персональних у Кіровограді (1996) та Львові (1997).
Для творчості характерні декоративність, знаковість, символізм.
Роботи зберігаються у музеях Кропивницького.
Вибрана творчість
- «Старі дворики Варни» (1987);
- «Музики» (1989);
- «Яблучний Спас» (1995);
- «Народження» (1997);
- «Дерево життя» (1997);
- «Джерело живої води» (1998);
- «Крокове колесо» (1999);
- «Сонячне Різдво» (2001);
- «Золота Баба» (2002);
- «Коло Сварога» (2004);
- «Гривневе дерево» (2006).
Джерела
- Гончаренко Юрій Борисович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.