Гончі пси Тіндала

Гончі пси Тіндала (англ. Hounds of Tindalos) — вигадані істоти з Міфів Ктулху. З'являються в однойменному оповіданні Френка Белкнапа Лонга. Говард Лавкрафт згадує щось схоже на гончих Тіндала у своєму оповіданні «Той, що шепоче у пітьмі».

Гончак Тіндала.

Опис
— Ніякі слова в нашій мові не зможуть їх описати! — Раптом він заговорив пошепки. — Вони представлені туманними натяками в міфі про Падіння, а також — в непристойному вигляді на зображеннях, які іноді знаходять в старовинних рукописах. У греків було для них ім'я, яке вдало приховувало всю сутність їх мерезнності. Дерево, змій і яблуко — ось ті слабкі символи найстрашнішої таємниці.

…

— Усе зло Всесвіту зосереджено в їхніх худих, голодних тілах. Або, може бути, у них зовсім не було тіл? ... За ту коротку мить, що я бачив їх, мені не вдалося як слід розгледіти, і я не можу сказати точно. Але я чув, як вони дихають. Я не можу це описати, але в той момент я відчув їхнє дихання на своєму обличчі. Вони повернулись до мене, і я з криком кинувся тікати. Рятуючись від них, я пролетів мільярди років.

Але все ж вони відчули мене. Люди пробуджують в них великий космічний голод. На щастя, мільйони років тому людині вдалося сховатися від того бруду і зла, які їх оточують. І тепер їм потрібне те чисте, що з'явилося в людині за час її історії під дією світлих і нічим не заплямованих сил. Справа в тому, що в нас є щось таке, що не брало участі в тому страшному діянні, яке було спочатку, і це вони ненавидять. Але не думай, що вони в буквальному прозаїчному сенсі — зло. Вони стоять поза злом і добром, як ми розуміємо ці слова. Вони — те, що на самому початку відвернулося від чистоти. І після створення світу вони стали тілами смерті, вмістилищем усього огидного і брудного. Але вони не зло в НАШОМУ розумінні цього слова, бо в сферах, де вони рухаються, немає ні думки, ні моралі, ні правих, ні неправих, ні світла, ні темряви. Там є тільки чистота і бруд. Бруд виражає себе через кут, чистота — через викривлення. Людина, його чиста частина, що постала з викривлень. Не смійся. Я говорю це в буквальному сенсі.

— Слова Чалмерса в оповіданні Френка Белнапа Лонга «Гончі пси Тіндала».[1]

Оскільки вони мають зв'язок з просторово-часовими перетинами, вони можуть потрапити в матеріальний світ крізь кут між будь-якими двома площинами, якщо він становить 120° або менше. Коли Гонча проникає в наш світ, спочатку з кута починає куриться димок, він поступово сплітається в голову, за якою слідує й тіло. Кажуть, що якщо людина якимось чином дасть відчути себе цим створінням, гончі пси Тіндала будуть слідувати за своєю жертвою крізь простір і час безкінечно довго, поки, нарешті, не настигнуть. Мандрівники в часі ризикують привернути до себе увагу цих тварюк.

Гончі пси Тіндала в масовій культурі
  • В оповіданні «Тіндал» Джона Ліндквіста, головного героя переслідує істота на ім'я Тіндал. Вона дуже схожа на класичних гончих псів Тіндала.
  • Гончі Тіндала присутні в заснованій на міфах Ктулху настільній грі «Жах Аркхема» у вигляді монстрів, що пересуваються до найближчого дослідника (гравця).
  • Гонча Тіндала на ім'я «Тіндалу» (Tindaloo) у вигляді собакоподібного створіння з'являється в сатиричних коміксах «Unspeakable Vault (of Doom)» за мотивами Міфів Ктулху. Тіндалу — домашня собака Ктулху і час від часу поводить себе як грайливе щеня.
  • У Final Fantasy X-2 вовкоподібні примарні створіння носять ім'я «Тіндал».
  • Текст пісні «All Nightmare Long» гурту Metallica навіяний міфами про псів Тіндала.

Примітки
  1. Переклад за виданням російською мовою
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.