Горай Олексій Зигмундович
Олексі́й Зі́гмундович Гора́й — лейтенант (посмертно), Міністерство внутрішніх справ України.
| Горай Олексій Зигмундович | ||
|---|---|---|
.svg.png.webp){kind=icon} Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
14 жовтня 1979 Київ | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (34 роки) Горбатенко, Старобешівський район | |
| Псевдо | Змій | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Спеціальна міліція | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Випускник Київського політехнічного інституту, інженер комп'ютерних мереж.
Доброволець, покинув високооплачувану роботу. Старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» під час обстрілу російськими десантниками біля села Горбатенко.
Тимчасово був похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів:
- «Миротворець»: Катрич В'ячеслав, Роман Набєгов, Максим Сухенко;
- «Херсон»: Олексій Вовченко;
- «Світязь» Віктор Шолуха.
15 вересня 2014 -го тіло Олексія Горая було ексгумовано та привезено до Запоріжжя пошуковцями Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»).
Похований поруч із братом (помер 2002 року) 24 вересня 2014-го в селі Курне, Червоноармійський район.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).[1]
Примітки
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»