Горан Петрович

Го́ран Пе́трович (1 липня 1961, Кралево) — сербський письменник, член Сербської академії наук і мистецтв, лауреат літературних премій, редактор періодичних видань.

Горан Петрович
серб. Горан Петровић
Народився 1 липня 1961(1961-07-01) (60 років)
Кралево
Громадянство  Сербія
Національність серб
Діяльність письменник-прозаїк,
редактор
Alma mater Белградський університет
Знання мов сербська
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Роки активності з 1983
Жанр роман, оповідання,
драма, кіно-новела
Нагороди Премія журналу НІН
Нагорода народної бібліотеки Сербії за найчитанішу книгу

Біографія

Народився та проживає в місті Кралево в Центральній Сербії. Після закінчення гімназії поступив на філологічний факультет Белградського університету. Довгий час працював бібліотекарем у Жичі, що в общині Кралево, неподалік одної з найбільших святинь Сербії — Жичівського монастиря. Здується як редактор видання «Службени гласник», на початок 2016 року залишається головним редактором часопису кралевської бібліотеки «Повеља».

З 2012 року член Сербської академії наук і мистецтв (САНМ).

Поряд із Мілорадом Павичем вважається одним із найважливіших сучасних авторів Сербії[1][2]. Володар більш як десяти літературних національних премій, в тому числі найпрестижнішої НІН-ової нагороди за найкращий роман року[3]. Учасник міжнародних літературних зібрань, зокрема, відвідував Форум видавців у Львові.

Премії та нагороди

Сторінка автора на сайті САНУ містить такий перелік: Књижевна стипендија Фонда Борислава Пекића, Награда «Меша Селимовић», НИН-ова награда, «Виталова» награда, «Рачанска повеља», Октобарска награда Града Краљева, Награда Народне библиотеке Србије за најчитанију књигу, Награда «Борисав Станковић», Награда «Светозар Ћоровић», Награда «Иво Андрић», Награда «Лаза Костић»….

Твори

В доробку автора є твори різних жанрів, сам він згадував, що писав поезії, та найбільш відомою є його проза. 1983 року було надруковане перше оповідання[4]. З 1989 по 2016 вийшло декілька збірок оповідань, короткої прози, три романи, драма і кіно-новела, загалом понад 40 тиражів. Найвідомішим на сьогодні є роман Ситничарница «Код срећне руке», яка принесла авторові нагороду за найкращий роман 2000 року. За мотивами роману Опсада цркве Светог Спаса в народному театрі Сомбору режисер Кокан Младенович поставив однойменний спектакль.

  • збірка Савети за лакши живот (Поради для полегшення життя, 1989)
  • роман Атлас описан небом (Атлас, описаний небом, 1993)
  • збірка Острво и околне приче (Острів та довколишні оповідання, 1996)
  • роман Опсада цркве Светог Спаса (Облога церкви Святого Спаса, 1997)
  • роман Ситничарница «Код срећне руке» (Крамничка «З легкої руки» 2000)
  • збірка Ближњи (Ближні, 2002)
  • збірка Све што знам о времену (2003)
  • драма Скела (2004)
  • збірка Разлике (Відмінності, 2006)
  • кіно-новела Испод таванице која се љуспа (2010).

Переклади іншими мовами

Твори Горана Петровича видавалися багатьма європейськими мовами: англійською, болгарською, іспанською, італійською, німецькою, польською, російською, французькою[5].

Українською виходили оповідання «Острів» («Антологія сербської постмодерної фантастики» С.Дам'янова, Львів: Піраміда) та ряд оповідань у збірці «Острів та інші видіння» (Харків: Фоліо, 2007. — 320с.). До останньої ввійшли оповідання з найновішої на той час збірки «Разлике» (українською: Знайди й познач розбіжності), що стало першим їх перекладом з сербської. Автор під час презентації наголосив:

Особливо схвильований, що побачив свою книгу українською мовою. Кожен переклад є чи не особливим: один різновид енергії перетворюється в інший. Хоча дещо втрачається. Це як електрична енергія перетворюється у світлову[6].

Джерела

Сторінка Горана Петровича на сайті САНМ.

Примітки
  1. Згадка в анонсі подій Форуму Видавців 2007: …сербський белетрист Горан Петрович, якого вважають «номером два» після Павича…
  2. Зі статті на сайті Телерадіокомпанії Республіки Сербія: серб. Петровић, кога многи сматрају најчитанијим писцем данашњег времена…
  3. Список Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine. володарів премії 1954—2016 (файл у форматі .pdf)
  4. Згадка в інтерв'ю (рос.)
  5. Деякі видання автора в крамниці amazon.com
  6. Репортаж з презентації видання на ресурсі Захід.net
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.