Белградський університет
Белградський університет (серб. Универзитет у Београду) — найбільший і найстарший вищий навчальний заклад Сербії, заснований в 1808 році в Белграді.[3]
Белградський університет | |
---|---|
![]() | |
Белград, ![]() | |
Тип | громадський університет і видавець відкритого доступуd[1] |
Країна |
![]() |
Розташування | Белград |
Засновано | 1808 |
Засновник | Досітей Обрадович |
Ректор | Vladimir Bumbaširevićd |
Студентів | 90 000 |
Співробітників | 4200 осіб |
Професорів | 4 289 |
Членство у | Асоціація університетів Європи[2] |
Складається з | Бібліотека Белградського університету, Факультет медицини Белградського університетуd, юридичний факультет Белградського університетуd, Природничо-математичний факультет Белградського університетуd, University of Belgrade Faculty of Organizational Sciencesd, Факультет економіки Белградського університетуd, Електротехнічний факультет Белградського університетуd, Факультет архітектури Белградського університетуd, Факультет цивільної інженерії Белградського університетуd, Факультет хімії Белградського університетуd, Факультет філології Белградського університетуd і Факультет технічних наук Белградського університету |
Випускники | Категорія:Випускники Белградського університету |
Штаб-квартира | Белград |
Сайт | www.bg.ac.rs |
![]() | |
![]() |
Структура
- Факультети
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання, досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.[4] У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.[3]
Крім факультетів Белградський університет відомий бібліотекою «Свєтозар Маркович», науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких Інститут ядерних наук "Вінча", Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», Інститут імені Михайла Пупина, інститут ботаніки і ботанічний сад "Євремовац".
Випускники
- Зоран Джинджич — прем'єр-міністр Сербії
- Срджан Асан Керім — голова Генеральної Асамблеї ООН
- Кіро Глігоров — перший президент Республіки Македонія
- Данило Кіш — відомий сербський письменник
- Владо Малеський — македонський прозаїк
- Мілорад Павич — відомий сербський письменник, автор «Хозарського словника»
- Меша Селімович — югославський боснійський письменник
- Марґіта Стефанович — югославська та сербська піаністка
- Борис Тадич — президент Сербії
- Мірко Цветкович — прем'єр-міністр Сербії
- Патріарх Сербської православної церкви Іриней
- Раде Булатович — сербський дипломат. Посол в Києві
- Йован Скерлич — сербський літературознавець, критик
- Сенютович-Бережний Вячеслав — український історик
- Гойко Мітіч — актор
- Ратко Янев — фізик-ядерник, член Македонської академії наук і мистецтв, дипломат[5]
- Драґана Кршенкович Бркович -чорногорська письменниця
- Бранка Рауніґ — боснійська археологиня, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.
Примітки
- Directory of Open Access Journals — 2003.
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 1 травня 2010.
- Ратко Јанев (1939-2019). Биографија. Македонска академија на науките и уметностите (македонською). Процитовано 4 лютого 2020.