Гора Агнес

Гора Агнес (лат. Mons Agnes) — пагорб на Місяці, в Озері Щастя, в кратероподібному об'єкті Іна (координати 18.66° пн. ш. 5.34° сх. д. / 18.66; 5.34). Максимальна ширина — 650 метрів[1] (найменша найменована місячна гора станом на 2015 рік[2]). Висоту цього об'єкту визначити важче, оскільки він не тільки дуже низький, але й стоїть на дуже нерівній поверхні. Згідно з картами, складеними на основі знімків Lunar Reconnaissance Orbiter, висота гори Агнес становить близько 10 метрів[3], хоча на карті, складеній за даними «Аполлона-15», вона сягає 30 м[1].

Гора Агнес на світанку. Завдяки низькому (6,6°) Сонцю добре видно рельєф. Ширина знімку — 1 км. Фото Lunar Reconnaissance Orbiter, 2009
Гора Агнес — найбільший пагорб у східній частині кратера Іна

Розташування гори Агнес

Гору Агнес було відкрито разом із Іною на знімках, зроблених 1971 року з місячної орбіти «Аполлоном-15»[4]. У 1974 році на карті, виданій НАСА, цей об'єкт отримав неофіційну назву «Агнес» (Agnes). Як і назви деяких інших невеликих місячних гір[2], вона не увічнює конкретну людину, а є просто людським іменем — у даному випадку жіночим іменем грецького походження Агнес (Агнеса). 1979 року цю назву (з доданням терміну Mons — «гора») затвердив Міжнародний астрономічний союз[5].

Гора Агнес — один із кількох десятків аналогічних пагорбів усередині Іни (втім, один із найбільших). Ці пагорби примітні дуже різкими межами й тим, що їх поверхня схожа на звичайну місячну поверхню (в той час, як навколишні низовини сильно від неї відрізняються кількома ознаками). Походження цих пагорбів, як і Іни в цілому, на 2014 рік лишається невідомим, хоча існує кілька гіпотез (докладніше див. у статті «Іна»)[6][7].

Примітки

  1. Sheet 41C3S1(10) Ina // NASA lunar topophotomap (based on Apollo 15 photos). Scale 1:10,000. — ed. 1. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, 1974.
  2. Moon. Mons, montes. Nomenclature search results. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 7 листопада 2014.
  3. Garry, W. B.; Robinson, M. S.; Zimbelman, J. R.; Bleacher, J. E.; Hawke, B. R.; Crumpler, L. S.; Braden, S. E.; Sato, H. (November 2012). The origin of Ina: Evidence for inflated lava flows on the Moon. Journal of Geophysical Research 117: E00H31. Bibcode:2012JGRE..117.0H31G. doi:10.1029/2011JE003981. (міні-версія, Bibcode: 2011LPI....42.2605G, карта)
  4. Whitaker, E.A. An unusual mare feature // Apollo 15 Preliminary Science Report (NASA Special Publication 289). — 1972. — P. 25-84–25-85.
  5. Mons Agnes. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 7 листопада 2014.
  6. Chan, N. W.; Vaughan, W. M.; Head, J. W. (March 2014). Lunar Ina-Like Features: Maps and Morphometry. 45th Lunar and Planetary Science Conference, held 17-21 March, 2014 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1777, p.1001. Bibcode:2014LPI....45.1001C. (poster)
  7. Robinson, M. S.; Thomas, P. C.; Braden, S. E.; Lawrence, S. J.; Garry, W. B.; LROC Team. (March 2010). High Resolution Imaging of Ina: Morphology, Relative Ages, Formation. 41st Lunar and Planetary Science Conference, held March 1-5, 2010 in The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1533, p.2592. Bibcode:2010LPI....41.2592R.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.