Гордійчук Михайло Миколайович

Народився в місті Сарань (нині — Казахстан). Футболом почав займатися в 8-9 років в саранській спортшколі. Першим тренером був Володимир Сергійович Бистров.

Пізніше переїхав з родиною в Караганду[1]. В 17 років підписав свій перший професійний контракт з місцевим «Шахтарем». В сезоні 2007 виступав в Першій лізі Казахстану за фарм-клуб «Шахтаря» — «Шахтар-Юність» (19 ігор, 3 голи).

2008 року перейшов в пінську «Хвилю», в складі якої 2009 року став срібним призером Першої ліги Білорусі та забив 5 м'ячів за сезон.

На початку 2010 року став гравцем клубу «Нафтан», за який дебютував у матчі за Суперкубок Білорусі проти БАТЕ, що завершився поразкою новополоцького клубу в серії пенальті. Михайло став основним гравцем команди в дебютному сезоні, зігравши 32 матчі в чемпіонаті країни, в яких забив 3 голи і віддав 3 результативні передачі.

27 грудня 2010 року підписав контракт з БАТЕ. 2011 року в складі нової команди став володарем Суперкубка Білорусі та чемпіоном країни. Учасник Ліги Європи 2010/11[2] (забив гол «Парі Сен-Жермену» в першому домашньому матчі 1/16 фіналу) та Ліги чемпіонів 2011/12[3] (відзначився у домашньому матчі проти клубу «Екранас») у складі БАТЕ. Проте стати повноцінним гравцем основного складу Михайлу не вдалося. Він переважно виходив на поле з лавки запасних.

У березні 2012 року був відданий в оренду «Білшині» на один сезон[4]. 16 січня 2013 року, по завершенні оренди, викуплений бобруйським клубом у борисовчан[5], зь якой ён падпісаў кантракт на два гады[6], де провів ще один сезон. З точки зору особистої статистики цей сезон для Гордійчука виявився найкращим у кар'єрі. Він був лідером «Белшіни» і забив 9 голів, зазвичай грав на позиції правого атакувального півзахисника, але деякий час використовувався як центральний нападник.

31 грудня 2013 року була досягнута домовленість про повернення футболіста в БАТЕ з 2014 року[7]. Відтоді відіграв за борисівську команду п'ять сезонів, протягом яких вона чотири рази ставала чемпіоном Білорусі. Спочатку був стабільним гравцем основного складу, в сезонах 2016 і 2017 ставав найкращим бомбардиром білоруської першості.

Утім із сезону 2018 року став дедалі рідше виходити на поле і наприкінці року досяг домовленості про перехід до казахстанського «Тобола». Угода з командою була розрахована на два року, проте вже за півроку сторони домовилися про передчасне розірвання контракту.

Гравець повернувся до Білорусі, ставши влітку 2019 року гравцем «Динамо-Берестя». Того ж року додав до п'яти чемпіонських титулів, завойованих у складі БАТЕ, чемпіонський титул у складі «Динамо».

У березні 2009 року був вперше викликаний в молодіжну збірну Білорусі, за яку дебютував в товариському матчі зі збірною Литви[8]. З того часу регулярно залучався до складу молодіжної збірної, в її складі 2011 року став бронзовим призером молодіжного чемпіонату Європи, за що був удостоєний звання «майстер спорту міжнародного класу», хоч і жодного разу не вийшов на поле через травму. Всього на молодіжному рівні зіграв у 14 офіційних матчах.

2012 року захищав кольори олімпійської збірної Білорусі на олімпійському футбольному турнірі в Лондоні, зігравши у всіх трьох матчах на турнірі. Всього у складі олімпійської команди провів 10 матчів.

15 листопада 2013 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Білорусі в товариському матчі зі збірною Албанії в Антальї (0:0), вийшовши на заміну на 46-й хвилині замість Віталія Родіонова[9]. Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, забивши 4 голи.

• Чемпіон Білорусі (6):

БАТЕ: 2011, 2014, 2015, 2016, 2017

Динамо-Берестя: 2019

• Володар Кубка Білорусі (1):

БАТЕ: 2014-15

• Володар Суперкубка Білорусі (5):

БАТЕ: 2011, 2015, 2016, 2017

Динамо-Берестя: 2020

• Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи (1):

Білорусь: 2011

• Найкращий бомбардири Чемпіонату Білорусі (2):

БАТЕ: 2016, 2017

• Гордійчук Михайло Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Гордійчук Михайло Миколайович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)