Гори Баффіна

Гори Баффінагірський хребет, що простягнувся північно-східним берегом Баффінової Землі і острова Байлот, частина Арктичних Кордильєр. Їх покриті льодом вершини — одні з найвищих на сході Північної Америки, сягають 1525-2146 метрів над рівнем моря[1]. Баффінові гори — не ізольоване гірське пасмо, розділене водними просторами, а частина набагато більшої гірської системи, Арктичних Кордильєр[2].

Гори Баффіна

66°33′00″ пн. ш. 65°25′59″ зх. д.
Країна  Канада
Регіон Нунавут
Тип гірський хребет
Висота 2147 м
Ідентифікатори і посилання
Гори Баффіна
Гори Баффіна (Канада)

Географія

Найвища точка — гора Один висотою 2147 метрів[3][4], а одна з найзнаменитіших — гора Асгард (2015 метрів)[5]. Найвища точка північної частини гір — Кіаївік (1963 метрів)[6]. На горах Баффінова Землі немає дерев, так як вони лежать на північ від арктичної межі лісу. Гори, сильно порізані, складені в основному з граніту. Ще 1500 років тому все гори лежали під льодом, і величезні простори покриті кригою до цих пір. Гори Баффіна знаходяться на східному краю Канадського щита.

Найвищі вершини гір Баффіна
НазваВисота
1Один2147
2Асгард2015
3Кіаївік1963
4Ангілаак1951
5Кісимнгіуктук1905
6Укпік1809
7Бестіл1733
8Туле1711
9Ангна1710
10Тор1675

Заледеніння

Гори Баффіна посічені глибокими фіордами та заледенілими долинами, де лід та сніг лежать між вершинами гір. Снігопади несильні, набагато слабкіші, ніж у горах Святого Іллі на південному сході Аляски і на південному заході Юкону.

Найбільший льодовик гір Баффіна — льодовик Пенні, площею 6000 км². В середину 1990-х років канадські дослідники вивчали характер збільшення і танення Пенні протягом багатьох століть, досліджуючи здобуті бурінням зразки.[7]

Флора

Гори Баффіна є домівкою для мхів, лишайників і судинних рослин (осокові і пухівки).

Історія

Одна з перших експедицій у гори Баффіна була зроблена в 1934 році Дж. М. Ворді (англ. J.M Wordie), в її ході були підкорені вершини Піонер та Лонгстафф (англ. Longstaff).

Національний парк Ауюйтук заснували в 1976 році. У ньому знаходиться безліч характерних арктичних ландшафтів — фіорди, льодовики та льодовикові поля. З інуїтської «Ауюйтук» означає «земля, яка ніколи не тане». В 2000 році національний резерват Ауюйтук став повноцінним національним парком.

До контакту з європейцями у горах Баффіна було декілька інуїтських поселень. Першими європейцями, зустріли на Баффінова Землі інуїтів, швидше за все були норвежці, які прибули сюди в XI столітті, проте перша письмова згадка цього острова належить Мартіну Фробишеру, який шукав Північно-Західний прохід, і описав Баффінову Землю в 1576 році.

Примітки

  1. Baffin Mountains. Retrieved on 2007-10-06
  2. Park Wardens — Arctic Cordillera. Архів оригіналу за 17 лютого 2008.
  3. Mount Odin. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
  4. Mount Odin, Nunavut
  5. Baffin Island — Peakware World Mountain Encyclopedia Retrieved on 2007-10-06
  6. Qiajivik
  7. Nunatsiaq News: Penney Ice Cap shrinking like the rest?. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 10 січня 2008.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.