Горохівський ґебіт
Горо́хівський ґебі́т, Горо́хівська окру́га (нім. Kreisgebiet Gorochow) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Горохові, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР.
Kreisgebiet Gorochow Горохівський ґебіт |
|
---|---|
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Волинь-Поділля |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | |
Населення (1943) | |
- Усього | 110,137 |
Джерело: territorial.de |
Історія
Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні[1] на території тодішніх Берестечківського, Горохівського, Локачинського і Озютицького районів Волинської області.
1 лютого 1943 частина Берестечківського (сільські управи Дружкопіль із Журавниками та Волицею Дружкопільською (?), Довгів, Борисковичі і Брани з колонією Застав'я) і Локачинського (сільуправи Колпитів з колонією Мар'янівка, Пустомити, колонія Пустомити з колонією Домброва, колонія Король-Подільський (?), Блудів із колонією Блудів, Десятина, Уманці та Державний ліс Коритниця) районів увійшла в Горохівський район.[1]
Станом на 1 вересня 1943 Горохівський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: район Берестечко (нім. Rayon Berestetschko), район Горохів (нім. Rayon Gorochow), район Локачі (нім. Rayon Lokatschi) і район Озютичі (нім. Rayon Osjutitschi).[1]
Для Горохівської округи у Луцьку випускався часопис «Горохівські вісті». Його редактором був Анатоль Дублянський.[2]
23 липня 1944 року окружний центр Горохів зайняли радянські війська.[3]