Горчилін Олександр Михайлович

Олександр Горчилін народився 16 вересня 1925 року в селі Часниковка (нині — Уфимський район Башкортостану) в сім'ї селянина. Отримав неповну середню освіту, працював у колгоспі. У січні 1943 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. З травня того ж року — на фронтах Другої світової війни. До вересня 1943 року гвардії червоноармієць Олександр Горчилін був заступником командира відділення 1-го мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].

В ніч з 21 на 22 вересня 1943 року Горчилін одним із перших переправився через Дніпро в районі сіл Луковиця і Григорівка Канівського району Черкаської області Української РСР і вступив у бій з супротивником. У боях за плацдарм знищив близько 45 ворожих солдатів і офіцерів. У бою за висоту 214,9 він першим увірвався в траншеї противника і в рукопашній сутичці знищив 4 солдатів противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецькими загарбниками» червоноармієць Олександр Горчилін удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 3666[2].

Після закінчення війни Горчилін був демобілізований. Проживав і працював в Уфі, помер 6 травня 1970 року.

Також нагороджений орденом Червоної Зірки[3] та низкою медалей.

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
• Славные сыны Башкирии. Книга 1. Уфа, 1965.