Гофрокартон

• 1844 року німець Генріх Вельтер навчився отримувати целюлозу з деревної маси та розробив технологію виробництва паперу.
• 1871 року Американець Альберт Джонс вперше застосував для захисту скляних пляшок гофровані шари паперу[1]. Використаний Джонсом гофропродукт можна назвати предком гофрокартону.
• 1879 року Роберт Гейр використав заточені штампи для розрізання картону (вирубки деталей потрібної форми). Тупими штампами спростив формування рівного згину (біговка). Так відбулося народження картонної коробки.
• 1881 року перший патент[2] на гофрокартон. Запатентований Олівером Лонгом спосіб виробництва шарового гофрокартону. Роком пізніше його співвітчизник Роберт Томпсон отримує патент[3] на тришаровий гофрокартон.
• 1897 року — коробки з гофрокартону. Для того, щоб виготовити першу коробку з гофрокартону, інженерам потрібно було розробити технологію приклеювання плоских шарів паперу до кожної сторони гофрованого шару. Використання технології складання коробок з гофрокартону, винайденої Гейром в 1879 року, Відкрило новий ринок для гофроупаковки.
• 1899 року службовець фірми «Томпсон і Норріс» Лоренс Луїс Дуерден зареєстрував патент США № 620756[4] про виробничий процес. Він використовував нагрівальний стіл, довгу транспортувальну стрічку та клей.
• Наприкінці XIX ст. Німецькі фірми почали виробляти гофроагрегати. Густав Ліску та Оскар Сперлінг створюють фірму «Лейпцизький машинобудівний завод і гофрокартонна фабрика Спеллінга»

Особливістю виробництва гофрокартону є можливість використовувати папір і картон, одержані з макулатури, що позитивно з точки зору економії ресурсів і захисту довкілля. Недоліком гофрокартону є його низька вологостійкість.

Гофрокартон складається, як правило, з трьох шарів: двох плоских шарів картону (топлайнери) і одного шару паперу між ними, що має хвилеподібну (гофровану) форму (флютинг). Така композиція шарів робить гофрокартон, незважаючи на характеристики його компонентів, особливо жорстким, що володіє опором як у напрямку, перпендикулярному площині картону, так і в напрямках вздовж площин. Для подальшого поліпшення фізичних властивостей упаковки з гофрокартону застосовуються п'яти- і семишаровий гофрокартон — матеріал, при якому шари картону та паперу чергуються один за іншим. Розміри, якість та інші параметри упаковки з гофрокартону встановлюються галузевими стандартами, накладає також свої вимоги до процесу виробництва.

Гофрокартон класифікується на безліч видів за наступними критеріями:

1. Кількість шарів:

• двошаровий — що складається з одного плоского та одного гофрованого шарів;
• тришаровий — що складається з двох шарів плоских та одного гофрованого шарів;
• п'ятишаровий — що складається з трьох плоских та двох гофрованих шарів;
• семишаровий — що складається з гофрованих та чотири плоских шарів.

1. Тип хвилі (гофри): A, B, C, E;
2. Кольорове оформлення лайнера:

• бурий;
• білений.

1. Клас застосовуваних матеріалів.

Марки картону відрізняються абсолютним опором продавлювання (МПа), питомим опором розриву з додатком руйнівного зусилля вздовж гофри (кН / м), опором торцевого стиснення гофри (кН/м).

Основні переваги тари з гофрокартону:

• низька вартість;
• надійний захист продукції:

  здатність протистояти ударним навантаженням;

  здатність витримувати локальні удари типу проколу (пробою);

  опір проникненню вологи;

  збереження форми при вібраційних впливах;

  опір торцевому та площинному стисненню;

  здатність витримувати падіння з певної висоти.

• широкий ряд типорозмірів та конструкцій;
• висока технологічність виготовлення із застосуванням високоавтоматизованого обладнання;
• можливість високоякісного оформлення з використанням різних технологій друку та оздоблення; використання в рекламних цілях;
• здатність трансформуватися з утворенням додаткової торговельної площі;
• легкість транспортування (наприклад, маса піддонів з гофрокартону становить всього 4 кг);
• легкість складування;
• висока технологічність та легкість складання та наповнення продукцією, можливість відкриття упаковки для контролю товару без її пошкодження;
• можливість повторної переробки, здатність до природного саморуйнування.

• Тара

1. Патент США №122023
2. Патент США №150588
3. Патент США №479999
4. Патент США №620756