Грановський Олександр Анатолійович

Олександр Анатолійович Грановський (нар. 11 березня 1976, Одеса, Українська РСР) — колишній український футболіст, захисник низки українських та іноземних клубів, а також збірної команди України.

Олександр Грановський
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Анатолійович Грановський
Народження 11 березня 1976(1976-03-11) (45 років)
  Одеса, Українська РСР
Зріст 179 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СДЮСШОР «Чорноморець»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1992—1995 «Чорноморець-2»111(5)
1995—1996 «Нафтохімік» К33(1)
1996 «Нива» В9(0)
1997 «Тилігул»21(1)
1998—2000 «Кривбас»66(1)
2001 «Карпати» Л5(0)
2001 «Спартак» М8(1)
2002 «Рубін»1(0)
2002—2003 «Кривбас»32(0)
2004 «Металіст» Х17(0)
2005 «Арсенал» Х11(0)
2005 ФК «Харків»18(0)
2006 «Славія-B» (Прага)2(0)
2006 «Дніпро» Ч18(0)
2007—2010 «Кривбас»38(0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
2001  Україна 3 (0)
Тренерська діяльність**
2012—2013 «Кривбас» (U-21)
2014 «Миколаїв» (асист.)
2015—2017 «Чорноморець» (асист.)
2017 «Чорноморець» (в.о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Вихованець СДЮСШОР одеського «Чорноморця». Перший тренер — Розейнштраух О. Й. Професійні виступи розпочав 1992 року у складі другої команди одеського клубу, яка виступала у першій, а згодом у другій лігах чемпіонату України. За чотири сезони професійної кар'єри, проведені в Одесі, у складі основної команди «Чорноморця» зіграв лише в одній кубковій зустрічі у 1994 році.

Сезон 1995—1996 провів, виступаючи за «Нафтохімік» з Кременчука. Наступний сезон розпочав у складі вінницької «Ниви», а продовжив у Молдові, де протягом усього 1997 року виступав у складі тираспільського «Тилігула». З початку 1998 року — у складі криворізького «Кривбаса», кольори якого захищав до 2003 року (з перервою у 2001—2002 роках, коли він протягом нетривалих періодів часу виступав за львівські «Карпати», а також за російські «Спартак» (Москва) та «Рубін» (Казань)).

З початку 2004 і до кінця 2005 року грає у Харкові — спочатку за «Металіст», а згодом за місцевий «Арсенал». Початок 2006 року проводить у Чехія, де пробує сили у складі празької «Славії», проводить лише 2 гри за дублюючий склад клубу. Влітку повертається до України і залишок 2006 року проводить, виступаюч за черкаське «Дніпро».

З початку 2007 року — знову у Кривому Розі. Цього разу провів у «Кривбасі» 3 роки, відігравши у 38 іграх чемпіонатів України. У січні 2010 року по завершенні контракту з клубом прийняв рішення про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну

2001 року викликався до лав національної збірної України, у складі якої відіграв у трьох товариських зустрічах: перший 26 лютогозі збірною Румунії, другий 28 лютого зі збірною Кіпру і третій 15 серпня 2001 року зі збірною Латвії.

Тренерська кар'єра

У червні 2012 року був призначений старшим тренером молодіжної команди «Кривбасу» (U-21)[1] і очолював її до розпаду влітку 2013 року.

У січні 2014 року поповнив тренерський штаб МФК «Миколаїв», ставши асистентом головного тренера Володимира Пономаренка[2]. Вже в кінці лютого 2014 спростував інформацію про свою роботу в тренерському штабі МФК «Миколаїв»[3].

З січня 2015 увійшов в тренерський штаб одеського «Чорноморця», де став помічником Олександра Бабича[4]. Після звільнення Бабича після невдалого старту чемпіонату (1 очко в 6 перших матчах), 22 серпня 2017 року Грановський був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Чорноморця»[5]. 9 жовтня 2017 року стало відомо що він залишив команду[6].

Досягнення

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.