Грант Гілл

Починав грати у баскетбол у команді старшої школи Саут Лекс (Рестон). На університетському рівні грав за команду «Дьюк Блу Девілз» (1990—1994), з якою двічі, 1991 та 1992 року став чемпіоном США.

1994 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 3-м номером командою «Детройт Пістонс». У свій перший сезон набирав в середньому 19,9 очка за матч, роблячи при цьому 6,4 підбирання та 5 результативних передач. Того ж сезону разом з Джейсоном Кіддом став новачкому року НБА.

1996 рік ознаменувався виграшем золотої медалі Атланти у складі збірної США.

У сезоні 1996—1997 Гілл в середньому набирав 21,4 очка, 9 підбирань та 7,3 асистів — досягнення, яке нікому не вдавалось досягнути, поки Рассел Вестбрук не завершив сезон 2016—2017 з трибл-даблом за сезон.

Граючи за Пістонз, був постійним учасником Матчів усіх зірок, пропустивши його тільки 1999 року. Усього захищав кольори команди з Детройта протягом 6 сезонів, за які набрав 9,393 очка, 3,417 підбирання та 2,720 асистів. Такі показники після перших шести сезонів в кар'єрі підкорялися лише Оскару Робертсону, Ларрі Берду та Леброну Джеймсу.

2000 року Гілл перейшов до складу «Орландо Меджик» в обмін на Чаккі Еткінса на Бена Воллеса. В Орландо покладали великі надії на Гіла та розраховували, що він разом з Трейсі Макгрейді виведуть команду на новий рівень. Проте через постійні травми йому вдалося показати свою гру тільки на п'ятий рік свого перебування в Орландо. Однак на шостий рік його знову спіткали травми.

2007 року Гілл став необмеженим вільним агентом та підписав контракт із «Фінікс Санз», у складі яких провів наступні 5 сезонів своєї кар'єри в НБА. У Фініксі він швидко пристосувався до швидкої гри команди та, незважаючи на кілька мікротравм, провів 70 матчів у сезоні з 13,1 очка та 5 підбираннями за матч. Його також призначили віце-капітаном команди. До 2012 року набрав 17,000 очок у кар'єрі, що було 78-м результатом в історії НБА.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця в НБА стали «Лос-Анджелес Кліпперс», до складу яких він приєднався 2012 року і за які відіграв один сезон. Пропустивши початок сезону через травму, Гілл дебютував за «Кліпперс» у січні 2013 року. Загалом за сезон провів 29 ігор, де заробляв 3,2 очка та 1,7 підбирання.

2013 року оголосив про завершення своєї спортивної кар'єри, яка тривала 19 сезонів.[1] Згодом став експертом на каналі NBA TV.

24 червня 2015 року разом з підприємцем Тоні Ресслером придбав клуб НБА «Атланта Гокс» за приблизно 730—850 млн. доларів.[2] В «Атланті» також отримав посаду заступника голови ради директорів.

31 березня 2018 року був введений до Баскетбольної зали слави імені Нейсміта.

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на NBA.comта Basketball-Reference.com