Гранулоцитарний анаплазмоз людини
Гранулоцитарний анапламоз / ерліхіоз людини (англ. Human granulocytic ehrlichiosis / anaplasmosis) — інфекційна хвороба з групи ерліхіозів, яку переносять кліщі. Причиною хвороба є Anaplasma phagocytophilum / Ehrlichia phagocytophilum / E. equi та E. microti.
| Гранулоцитарний анаплазмоз людини | |
|---|---|
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Причини | інфекція |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | A79.8 |
| DiseasesDB | 31663 |
Бактерії уражають нейтрофіли, спричиняючи зміни в експресії генів, які продовжують життя цих кров'яних клітин.
Етіологія
Види Ehrlichia є грамнегативними бактеріями, мають діаметр від 0,5 до 2 мм і ведуть обов'язкове внутрішньоклітинне існування всередині цитоплазматичних вакуолей, де вони діляться шляхом подвійного поділу, утворюючи скупчення бактерій, які називають морулами.
Багато видів Ehrlichia проводять частину свого нормального життєвого циклу в організмі-хазяїні членистоногих, найчастіше у кліща з твердим панциром. Трансоваріальна передача видів Ehrlichia виявляється неефективною щодо кліщів, і тому вважається, що ссавці-хазяї відіграють важливу роль у підтримці та розмноженні видів Ehrlichia у природі.
Епідеміологічні особливості
Основним резервуаром для A. phagocytophilum у східній частині США є білоногі миші Peromyscus leucopus.
Переносниками хвороби є кліщі комплексу видів Ixodes ricinus, включаючи Ixodes scapularis та Ixodes pacificus у Північній Америці. Ці кліщі також є переносниками хвороби Лайма, кліщового енцефаліту, бабезіозу, енцефаліту Повассан тощо. Крім того, повідомлялося про лабораторно підтверджені випадки хвороби у пацієнтів зі Словенії, Нідерландів і Швеції.
Патогенез
Переважними клітинами-хазяїнами є гранулоцитарні лейкоцити, але негематологічні клітинні лінії також можуть інфікуватися при тяжкому захворюванні.
Клінічні прояви
Часто можливий безсимптомний перебіг, про що свідчать спостереження в зонах підвищеного ризику. Прояви з боку шлунково-кишкового тракту виникають менш ніж у половини пацієнтів, а висип на шкірі спостерігається у менш ніж 10 % пацієнтів.
Діагностика
У середньотяжких і тяжких випадках спостерігається тромбоцитопенія, лейкопенія, підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові.
Джерела
- Johan S. Bakken, J. Stephen Dumler Human Granulocytic Ehrlichiosis. Clinical Infectious Diseases, Volume 31, Issue 2, August 2000, Pages 554—560, (англ.)
- Dumler JS, Madigan JE, Pusterla N, Bakken JS (July 2007). «Ehrlichioses in humans: epidemiology, clinical presentation, diagnosis, and treatment». Clinical Infectious Diseases. 45 (Suppl 1): S45–51. doi:10.1086/518146. PMID 17582569. (англ.)
- de la Fuente, José; Kocan, Katherine M.; Blouin, Edmour F.; Zivkovic, Zorica; Naranjo, Victoria; Almazán, Consuelo; Esteves, Eliane; Jongejan, Frans; Daffre, Sirlei (2010-02-10). «Functional genomics and evolution of tick–Anaplasma interactions and vaccine development». Veterinary Parasitology. Ticks and Tick-borne Pathogens. 167 (2–4): 175—186. doi:10.1016/j.vetpar.2009.09.019. hdl:10261/144221. PMID 19819630 (англ.)