Гранчак (значення)
Гранчак — українське прізвище, наряду з прізвищем «Гранко», імовірно, було запозичене з хорватської мови, в якій є прізвища «Hranko», «Hranča», «Hranče», «Hranac» з відповідними до них іменами «Hranimir», «Hranislav», «Hranivoj», які етимологічно походять від хорвацького слова hraniti (укр. охороняти)[1]. Альтернативне слов'янське походження прізвища від імен «Гран» та «Граня» з додаванням зменьшувального суфіксу «-ак», які, в свою чергу походили від хрещеного імені «Євграф». Тобто, сприймалось «Гранчак» як «син Гранка»[2]
Носії прізвища
- Гранчак Іван Михайлович (7 жовтня 1927, Нове Давидково — 13 січня 2000, Ужгород) — український історик і громадський діяч, дослідник новітньої історії.
- Гранчак Денис Васильович — український актор театру і кіно.
- Гранчак Тетяна Юріївна — доктор наук з соціальних комунікацій, кандидат історичних наук.
В побуті
- Гранчак — склянка з ограненими ребрами.
Примітки
- Павло Чучка. Слов’янські особові імена українців. books.google.com.ua. ДВНЗ Ужгородський національний університет. ISBN 978--617-596-041-7.
- Происхождение фамилии Гранчак. ufolog.ru (рос.).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.