Гранітові скелі по р. Кальміусу (заповідник)

Заповідник «Гранітові скелі по р. Кальміусу» — колишня природоохоронна територія, що діяла з 1927 по 1936 рік.

Заповідник розміщувався на південь від с. Краснівки, неподалік хутора колонії Клепфера. Як синонім в літературних джерелах використовується назва «Ділянка річки Кальміус нижче с.Карані»[1].

Історія створення

Історія заповідання пам'ятки бере початок 1923 року. Дослідження Національного гербарію України показує, що вперше урочище відвідав Є.Лавренко 12 серпня 1923 року і 16 червня 1924 року[2]. В липні 1925 року територію долину Кальміусу обстежував Ю.Клеопов[3]. Запис на етикетці в Національному гербарії України каже «Гранітні скелі над р.Кальміюсом. Маріупольска округа. С.Красновка»[4]

1927 року Є.Лавренко писав: «Дуже бажано виділити, як заповідники, деякі ділянки каньйоноподібної долини р. Калміуса, нижче с. Карані. Тут трапляється два роди рослин — ендеміки гранітів, що над Калміусом: буськи Erodium Beketowi S с h ш а 1 h. та чебрець Thymus graniticus К1 о k. et S c h о s t.»[5]. Станом на 1929 рік інформація про пам’ятку під назвою «Ділянка річки Кальміус нижче с.Карані» була включена до картотеки Центрального Бюро Краєзнавства (Ленінград)[6]. Пам’ятку розглядали передусім як геологічну, але вона, за описом М.Шалита (1932 р), «має значення також і як ботанічна пам'ятка. Находище деяких рідких рослин, що ростуть лише на гранітах» [7].

1929 року в листі НКП до Маріупольського окрвиконкому були рекомендовані заходи до охорони пам'ятки, а саме «не розробляти на камінь, не випасувати. Бажано передати до відання Маріупольського музею Краєзнавства».

Скасування

Дата скасування заповідника невідома. Вірогідно - 1938 рік.

Відновлення природоохоронного статусу

До нашого часу охоронний статус ділянки не відновлено.

Джерела
  1. Васильковский А.П. Перечень участков и отдельных объектов природы, заслуживающих охраны // Краеведение. 1929. Т. 6. № 6. С. 362–378.
  2. KW, Лавренко Є., 12.08.1923, Allium flavescens Веss; KW, Лавренко Є., 16.06.1924, Allium flavescens Веss.
  3. KW, Клеопов Ю., 1.07.1925, Allium flavescens Веss.
  4. KW, Клеопов Ю., 23.07.1925, Allium flavescens Веss.
  5. Лавренко Є. Охорона природи на Україні. - Х. - 1928. - С.172
  6. Васильковский А.П. Перечень участков и отдельных объектов природы, заслуживающих охраны // Краеведение. 1929. Т. 6. № 6. С. 362–378
  7. Шалит М. Заповідники та пам'ятки природи України. — Харків, 1932. — С. 60
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.