Гран-Комбін

Гран-Комбін, Гранд-Комбін (нім. Grand Combin, фр. Grand Combin, італ. Grand Combin) — гірський масив у Європі, висотою — 4314 метри, в Пеннінських Альпах на території кантону Вале у Швейцарії на кордоні з Італією.

Гранд-Комбін
Grand Combin
Масив Гранд-Комбін зі сторони Аости
Масив Гранд-Комбін зі сторони Аости
45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д.
Країна  Швейцарія
Регіон кантон Вале
Розташування Європа
Система Пеннінські Альпи
(Західні Альпи)
Тип гірський масив
Висота 4314 м[1]
Висота відносна 1517 м  ↓ 2797 м (перевал Фенетр-де-Дюранд)
Ізоляція 26,5 км → Дант-Бланш (4357м)
Список
Перше сходження 30 липня 1859 (Ч. Сент-Клер де Віль, Даніель, Еммануель та Гаспар Байліси і Базиль Дорсаз)
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150670
peakbagger.com 10023
Peakware 97
GeoNames 2660538
Гранд-Комбін
Гранд-Комбін (Європа)
Гранд-Комбін
Гранд-Комбін (Швейцарія)
 Гран-Комбін у Вікісховищі

Географія
Гранд-Комбін зі сторони Варб'є
Гранд-Комбін при заході сонця

Сьома за висотою самостійна гора у Швейцарських Альпах та 20-та в усіх Альпах. Являє собою гірський масив з трьома основними вершинами і одною допоміжною передвершиною, всі висотою понад 4000 м. Масив розташований на південь від гірськолижного курорту Варб'є, в окрузі Ентремон, що на південному заході кантону Вале, у Швейцарії, на північ від кордону з Італією. Більш полога північно-західна сторона Гран-Комбін повністю покрита вічними снігами та льодовиками, що є причиною частих лавин. Південна та східна стіни крутіші і майже вільні від снігу.

У північній частині масиву розташовані два хребти, що йдуть практично паралельно один одному і двом долинам, які виходять з короткого поперечного хребта з основною вершиною посередині. Південна частина поверхні, обмеженої цими трьома хребтами — це високогірне плато великої протяжності, на якому починається льодовик Корбасьєр довжиною близько 10 кілометрів, що сповзає на північ. Льодовик оточений вершинами Петіт-Комбін, Комбін-де-Корбасьєр і Комбін-де-Бувері з заходу, Гран-Таве та Турнелон-Блан зі сходу. На зовнішній стороні масиву розташовані невеликі льодовики Бувері та Мон-Дюрант.

На південному сході краю плато, в найвищій ділянці поперечного хребта, розташовані дві вершини, головна — Гран-Комбін (або Гран-Комбін-де-Ґрафеньєре), найвища точка масиву (4314 метрів над рівнем моря), та передвершина Егул-Ду-Круассан на північний схід від Гран-Комбін, нижча від головної на 54 м, має висоту 4260 м. Дві інші вершини з висотою більше 4000 метрів над рівнем моря також розташовані на хребті: вершина Гранд-Комбін-де-Вальсоре (4184 м) на заході і Гранд-Комбін-де-Тсесетт (4135 м) на сході.

На південь від вершини Гран-Комбо йде хребет, що розділяє два льодовика, Сонадон та Мон-Дюран. Через кілька кілометрів хребет приходить до вершини Гран-Тете (3587 м), яка розташована на кордоні Італії та Швейцарії. Далі хребет розгалужується на два. Південно-західний його частина йде уздовж кордону Італії та Швейцарії до вершини Мон-Велан (3727 м), східна — до вершини Мон-Авриль (3347 м)[2].

Абсолютна висота головної вершини 4314 метри над рівнем моря. Відносна висота — 1517 м[1] з найвищим сідлом Фенетр-де-Дюранд (2797 м), між нею та батьківською вершиною. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої (батьківської) вершини Дант-Бланш (4357 м) — становить 26,49 км.

Список основних вершин

У таблиці наведені основні (висотою понад 3000 метрів над рівнем моря) вершини масиву Гран-Комбін. Всього в масиві нараховується 4 вершини висотою понад 4000 метри та 14 вершин з висотою від 3000 до 4000 метрів.

№ Вершина Висота
(м)		 Відносна
висота (м)		 Сідло
(м)		 Координати
1 Гранд-Комбін 4314 1517 2797 45°56′15″ пн. ш. 7°17′57″ сх. д.
2 Егул-Ду-Круассан 4260 45°56′27″ пн. ш. 7°18′05″ сх. д.
3 Гранд-Комбін-де-Вальсоре 4184 57 4127 45°56′17″ пн. ш. 7°17′26″ сх. д.
4 Гранд-Комбін-де-Тсесетт 4135 52 4083 45°56′34″ пн. ш. 7°18′39″ сх. д.
5 Мон-Велан 3727 621 3106 45°53′30″ пн. ш. 7°15′06″ сх. д.
6 Комбін-де-Корбасьєр 3716 312 3404 45°58′41″ пн. ш. 7°16′50″ сх. д.
7 Турнелон-Блан 3700 159 3541 45°58′11″ пн. ш. 7°19′20″ сх. д.
8 Гран-Егій 3682 223 3459 45°57′01″ пн. ш. 7°15′53″ сх. д.
9 Комбін-де-Бувері 3663 173 3490 45°57′53″ пн. ш. 7°16′15″ сх. д.
10 Петіт-Комбін 3663 113 3550 45°59′03″ пн. ш. 7°16′04″ сх. д.
11 Л'Епе 3605 45°57′15″ пн. ш. 7°15′55″ сх. д.
12 Гран-Тете-де-Бай 3587 67 3520 45°55′11″ пн. ш. 7°17′53″ сх. д.
13 Ле-Муан 3566 148 3418 45°56′44″ пн. ш. 7°16′16″ сх. д.
14 Ле-Ритор 3556 61 3495 45°57′47″ пн. ш. 7°15′23″ сх. д.
15 Мон-Желе 3518 619 2899 45°54′15″ пн. ш. 7°21′58″ сх. д.
16 Мон-Авриль 3347 145 3202 45°54′55″ пн. ш. 7°20′40″ сх. д.
17 Гран-Таве 3158 40 3118 45°59′36″ пн. ш. 7°18′52″ сх. д.
18 Мон-Рунью 3084 62 3022 46°00′34″ пн. ш. 7°13′51″ сх. д.

Історія сходжень

Першим офіційно підкорення масиву розпочав швейцарський альпініст з Берна Готліб Самюель Студер з провідником Йозефом-Бенджаміном Феллаєм. 14 серпня 1851 року вони зійшли на вершину Комбін-де-Корбасьєр (3716 м). Звіт про це та наступні сходження він опублікував у журналі Bergund Gletscher-Fahrten[3].

Перші чотири експедиції на вершину Гранд-Комбін, завершилися не вдачою, і обмежилися тільки підкоренням вершини Егул-Ду-Круассан на північний схід від Гранд-Комбін, яка трохи нижче основної вершини. Перша з цих експедицій була здійснена 20 липня 1857 року місцевими провідниками Морісом Феллаєм та Жувонсом Брючезом. Перше вдале сходження на головну вершину масиву було здійснено 30 липня 1859 року Чарльзом Сент-Клером де Вілем, Даніелем, Еммануелем та Гаспаром Байлісами і Базилем Дорсазом[2].

Західна вершина Гранд-Комбін-де-Вальсоре була вперше підкорена 16 вересня 1872 року Дж. Г. Іслером та Дж. Джілліозом. Вони пройшли по південній стіні вище плато де-Кюлур. Маршрут по південно-східному хребту був вперше прокладено 10 вересня 1891 року О. Гленном Джоунсом, А. Бовіером та П. Гаспоцем[4].

Галерея
  • Гранд-Комбін (в центрі)
  • Гранд-Комбін (північна сторона)
  • Комбін-де-Корбасьєр (праворуч)
  • Мон-Велан

Див. також

Примітки
  1. Grand Combin, Switzerland. Peakbagger.com, (англ.).
  2. Джон Болл, A guide to the Western Alps, p. 271, 1866, London, (англ.)
  3. Berg- und Gletscher-Fahrten in den Hochalpen der Schweiz — 1859 on archive.org(нім.)
  4. Helmut Dumler, Willi P. Burkhardt Les 4000 des Alpes. - ISBN 2-7003-1305-4 (фр.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.