Графство Сицилія

Графство Сицилія (італ. Contea di Sicilia) — норманнська держава, що розташовувалося на островах Мальта та Сицилія в 1071-1130. Утворилося на місці Сицилійського емірату (який існував з 965) в ході норманського вторгнення на Сицилію (1060-1091).

Графство Сицилія
Герб
Дата створення / заснування	1071
Континент	Європа
Держава	Італія
Столиця	Палермо
Форма правління	монархія
Час/дата припинення існування	1130
Графство Сицилія у Вікісховищі

Створено Робертом Гвіскар в 1071 для свого молодшого брата Рожера Боссе.

У червні 1059 папа римський Микола II дарував Роберту Гвіскар титул герцога Апулії, Калабрії та Сицилії за його перемогу над мусульманами.

У 1061 він особисто очолив похід на Сицилію, в ході якого була завойована Мессіна.

У 1071 після захоплення столиці емірату Палермо, Гвіскар зробив місто столицею нового графства, наділивши брата титулом графа Сицилійського та повною юрисдикцією на острові, за винятком половин міст Мессіна, Палермо та Валь Демон, які залишив за собою. Рожеру також призначалися землі, які ще тільки належало завоювати.

Завоювання острова завершилося тільки в лютому 1091, коли пало місто Ното. У тому ж році почалося і завоювання Мальти, яке завершилося в 1127 зі скасуванням арабської адміністрації острова.

Роберт Гвіскар поставив Рожера в двозначне становище зі своїми спадкоємцями Герцогства Апулія таі Калабрія. Під час правління Рожера II Сицилійського та Вільгельма II Апулійського (двоюрідні родичі) між двома норманськими державами розгорівся конфлікт. Через підтримку папи Калікста II в обмін на допомогу в придушенні повстання під керівництвом Джодана Аріані (1121) бездітний Вільгельм зробив своїм спадкоємцем Рожера Сицилійського. Коли в 1127 Вільгельм помер, Рожер успадкував герцогство на материку, а три роки по тому, в 1130, зі схвалення папи Анаклета II перетворив графство на королівство Сицилія.