Грачов Віктор Олександрович
Віктор Олександрович Грачов (17 вересня 1956, Торецьк) — радянський і український футболіст, тренер. Майстер спорту СРСР з 1980 року. Заслужений тренер України з 2002 року.
 | ||
 Віктор Грачов | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Віктор Олександрович Грачов | |
| Народження | 17 вересня 1956 (65 років) | |
| Торецьк | ||
| Зріст | 172 см. | |
| Вага | 71 кг. | |
| Прізвисько | «Паганіні» | |
| Громадянство |  СРСР і  Україна | |
| Позиція | нападник, тренер | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1975 1976—1978 1979 1980—1981 1982 1982—1990 1990—1991 1991—1993 1993—1994 1994—1995 | Спартак, Орел Колхозчі Торпедо Шахтар Спартак Шахтар Дебрецен БВСК Дебрецен Шахтар | 14 (0) 104 (23) 12 (0) 49 (16) 5 (1) 227 (49) 16 (3) 39 (10) 25 (5) 6 (0) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1984 1983—1984 |
СРСР СРСР (олімп.) |
1 (0) 6 (1) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1995—1996 1996—1997 1998 1999—2000 2000 2000—2002 2002—2003 2004—2012 |
Шахтар-2 Шахтар-2 Таврія Шахта України Україна (аматор.) Шахтар-3 Шахтар-2 Конті (Костянтинівка) |
|
| Звання, нагороди | ||
| Звання |
 Заслужений тренер України | |
| Нагороди |
 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Біографія
Грачов Віктор Олександрович народився 17 вересня 1956 року в місті Торецьк Донецької області. Закінчив Дзержинський гірничий технікум. Навчаючись в тенікумі, успішно грає за міську футбольну команду дорослих у нападі.
Захистивши диплом гірничого техніка, з осені 1974 року, Віктор Грачов грає в дублюючому складі майстрів донецької команди «Шахтар», а в 1975 році в команді «Спартак» (м. Орел), звідки призван в Радянську Армію.
Під час служби в Туркестанському військовому окрузі був запрошений грати в команду «Колхозчі» (м. Ашхабад), якою керував у минулому гравець донецького «Шахтаря» В. Шаличев. За три сезони (1976—1978) забив 23 голи.
Сезону 1979 року Віктор Грачов грає в московській команді «Торпедо» під керівництвом відомого в країні тренера В. Салькова, де провів 12 ігор.
З 1980 року грає в команді майстрів донецького «Шахтаря». У ці роки В. Грачов — активний учасник міжнародних матчів «Шахтаря» в рамках Кубків УЄФА — у 6 іграх забив 5 м'ячів. Виступав у складі національної та олімпійської збірних СРСР, в міжнародних іграх забив 22 голи.
В сезонах 1980 і 1983 років — володар Кубка СРСР з футболу. А всього в турнірах за Кубок СРСР з футболу він провів 36 матчів і забив 7 м'ячів. За підсумками сезонів 1983-84 років Віктор Грачов входив до числа 33-х найкращих у СРСР футболістів і під № 1 до числа найсильніших в Україні. У чемпіонатах Вищої ліги СРСР Грачов провів 292 матчі і забив 66 голів.
7 липня 1990 року на стадіоні команди донецького «Шахтаря» в присутності 20 тисяч уболівальників закінчив спортивну кар'єру гравця. Закінчивши школу тренерів, багато років працював на посаді тренера з підготовки резерву команди «Шахтар». Удостоєний звання «Заслужений тренер України».
Живе в місті Полтава. Віктор Олександрович одружений, має сина. Виступав за команди «Спартак» Орел (1975), «Колхозчі» Ашхабад (1976—1978), «Торпедо» (Москва) (1979), «Шахтар» (Донецьк) (1980—1981, 1982—1990), «Спартак» (Москва) (1982) , «Вашуташ» (Дебрецен), Угорщина (1990—1991), БВСК Будапешт, Угорщина (1991—1993).
За збірну СРСР зіграв 1 матч. За олімпійську збірну СРСР зіграв 6 матчів, забив 1 гол. Тренував команди: «Шахтар-2», Таврія (Сімферополь). Очолював аматорську збірну України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2011)[1]
Статистика виступів
Клубна
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інші | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Спартак О | 1975 | 14 | 0 | - | - | - | - | - | - | 14 | 0 |
| Колхозчі | 1976 | 34 | 7 | 1 | 0 | - | - | - | - | 35 | 7 |
| 1977 | 35 | 8 | 1 | 0 | - | - | - | - | 36 | 8 | |
| 1978 | 35 | 8 | 2 | 1 | - | - | - | - | 37 | 9 | |
| Торпедо | 1979 | 12 | 0 | 5 | 1 | - | - | - | - | 17 | 1 |
| Шахтар | 1980 | 16 | 4 | 8 | 0 | - | - | - | - | 24 | 4 |
| 1981 | 33 | 12 | 5 | 1 | - | - | 1 | 0 | 39 | 13 | |
| Спартак М | 1982 | 5 | 1 | 2 | 0 | - | - | - | - | 7 | 1 |
| Шахтар | 1982 | 23 | 5 | - | - | - | - | - | - | 23 | 5 |
| 1983 | 30 | 8 | 4 | 3 | 4 | 4 | - | - | 38 | 15 | |
| 1984 | 31 | 8 | 3 | 0 | 2 | 1 | 1 | 0 | 37 | 9 | |
| 1985 | 30 | 12 | 3 | 0 | - | - | - | - | 33 | 12 | |
| 1986 | 23 | 7 | 4 | 1 | - | - | 1 | 0 | 28 | 8 | |
| 1987 | 23 | 3 | 2 | 1 | - | - | - | - | 25 | 4 | |
| 1988 | 20 | 1 | 2 | 0 | - | - | - | - | 22 | 1 | |
| 1989 | 24 | 4 | 3 | 1 | - | - | - | - | 27 | 5 | |
| 1990 | 23 | 1 | 2 | 0 | - | - | - | - | 25 | 1 | |
| Дебрецен | 1990-91 | 16 | 3 | 1 | 0 | - | - | - | - | 17 | 3 |
| БВСК | 1991-92 | 25 | 6 | 1 | 0 | - | - | - | - | 26 | 6 |
| 1992-93 | 14 | 4 | 1 | 0 | - | - | - | - | 15 | 4 | |
| Дебрецен | 1993-94 | 25 | 6 | 2 | 0 | - | - | - | - | 27 | 6 |
| Шахтар | 1994-95 | 6 | 0 | 4 | 3 | - | - | - | - | 10 | 3 |
| Всього за Шахтар | 282 | 65 | 40 | 10 | 6 | 5 | 3 | 0 | 331 | 80 | |
| Всього за кар'єру | 497 | 108 | 56 | 12 | 6 | 5 | 3 | 0 | 562 | 125 | |
Досягнення
- Володар Кубка СРСР (2): 1980, 1983 років.
- Володар Кубка сезону СРСР: 1984 рік.
- Фіналіст Кубка СРСР (3): 1985, 1986 років.
- Володар Кубка України: 1995 року.
- Найкращий бомбардир Кубка володарів Кубків УЄФА: 1983-84 [2].
- Найкращий легіонер чемпіонату Угорщини: 1992 року.
- У списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР : (2): № 2 - 1983, 1984 років.
- Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 105 голів
Примітки
Література
- Микола Травкін: "Збірна СРСР". Харків. 1991 рік. (рос.)
- Виктор Савченко. Наш Дзержинск. — Донецк, ООО ИПП «Промінь», 2008, с. 405 — 407 (рос.)
- Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: "«Шахтарю» - 70 років. Хто є хто. Футболісти «Шахтар» (Сталіно) 1936-2005". Донецьк. 2005 рік. (рос.)
- Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: "«Шахтар» (Донецьк). Історія команди 1936-2006" Донецьк. 2006 рік. (рос.)
- Віктор Хохлюк: «Бомбардири України» стор. 16. Ровеньки. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль (рос.). Rusteam.Permian. Процитовано 21 грудня 2016.
- Профіль (анг.). EU-Football.info. Процитовано 21 грудня 2016.
- Профіль (анг.). National Football Teams. Процитовано 21 грудня 2016.