Гра в чотири руки

Головний герой фільму — Александр Дюпре (Жан-Поль Бельмондо) — аферист, який тільки-но звільнився з тюрми і повертається до свого «бізнесу». Після невдалої «операції» у Франції, він простує на південь, у Венецію з метою «облагодити дільце» там. Але… мимо волі він виявляється втягнутим у «розбірки» спецслужб: випадково чи ні, але до його рук потрапляє секрет державного значення — тайник з мікроплівкою, яка містить рецепт суперпалива і якою прагнуть заволодіти уряди Франції і певної арабської держави. Агенти контррозвідки безжальні. Дюпре доводиться викручуватися між тими й іншими, аби вижити. А душа шахрая бажає ще й зірвати купу грошей навіть у таких умовах. Врешті, після неймовірних пригод, за мужність і винахідливість проявлені для збереження стратегічних інтересів Франції, Александр отримує з рук Президента Орден Почесного легіону і симпатичну кралю на додаток. А шпигуни залишаються пошитими в дурні.

• Жан-Поль Бельмондо — Александр Дюпре
• Мірелла Д'Анджело — Софі / Памела
• Мішель Галабрю — Ахілл Суреа
• Карла Романеллі — Джина
• Жорж Жере — Джозеф, резидент французької спецслужби у Венеції
• Паоло Боначеллі — Камаль, резидент арабської держави
• Шарль Жерар — Абдель Фарад
• Альдо Рендіне, Пьер Верньє, Мішель Бон та ін.
• Мішель Бон — Луї Фріше, фізик і математик

• В СРСР прем'єра фільму відбулася 1 серпня 1981 року. Фільм дубльований на кіностудії «Союзмультфільм». Режисер дубляжу Георгій Калитієвський. Звукооператор Борис Фільчиков. Російський текст Ірини Чувелевої. У радянському дубляжі фільм був скорочений на 12 хвилин — вирізана відверта постільна сцена Дюпре з Кароліною.

• Українською мовою фільм озвучено студією 1+1, переклад закадровий, двоголосий (Олександр Задніпровський[1] і Людмила Чиншева). Фільм транслювався на телеканалі 2+2.

• Лідери радянського кінопрокату

• Le Guignolo на сайті IMDb (англ.)
• Автори «Гра в чотири руки» на My-hit.ru^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)