Грег Мортенсон

Ґреґ Мортенсон (англ. Greg Mortenson; нар. 27 грудня 1957(19571227), Мінесота) — американський гуманіст, письменник, колишній альпініст. Співзасновник та колишній виконавчий директор некомерційної організації Інститут Центральної Азії, де він мав піти з посади виконавчого директора у зв'язку з розслідуванням Генерального прокурора Монтани[2]. Засновник освітньої благодійної програми Пенні задля миру.[3][4]

Грег Мортенсон
Greg Mortenson
Народився 27 грудня 1957(1957-12-27) (64 роки)
Мінесота
Громадянство  США
Місце проживання Бозмен (Монтана)
Діяльність філантроп, письменник, директор Інституту Центральної Азії
Alma mater Університет Південної Дакоти і Roseville Area High Schoold
Мова творів англійська[1]
Роки активності 1998 — тепер. час
Нагороди

American Peace Awardd (2010)

 Грег Мортенсон у Вікісховищі

Мортенсон — співавтор книги «Три чашки чаю», що перебувала у списку бестселерів New York Times впродовж 220 тижнів. Книга була опублікована 47 мовами.[5][6] Мортенсон також є автором книги Каміння в школи.[7]

Мортенсон був розкритикований, зокрема, письменниками Пітером Хесслером і Джоном Кракауером, та звинувачений у тому, що в своїй благодійній організації вдавався до фінансових маніпуляцій. Кракауер написав, що книга Мортенсона «Три чашки чаю» «пронизана брехнею».[8]

Ранні роки життя

Мортенсон народився 1957 року в Сант-Клауд (Мінесота). Його батько, Ірвін на прізвисько Демпсі, та мати, Джерін, відправилися до Таганьїки (нині — Танзанія) у 1958 році разом із лютеранською церквою, щоб стати вчителями в школі для дівчаток. У 1961 році батько зайнявся збором коштів та став директором з розвитку Християнського медичного центру Кіліманджаро — першої навчально-клінічної лікарні в Танзанії. Мати Грега заснувала Міжнародну школу Моші (нині — Східноафриканський коледж об'єднаного світу).[9]

На початку 1970-х, коли йому було 15 років, Мортенсон і його сім'я залишили Танзанію і повернулися до Мінесоти. Він ходив до школи в місті Розвелл (Міннесота) з 1973 по 1975 роки.[10] Після закінчення середньої школи, Мортенсон служив в американській армії в Німеччині з 1975 по 1977 і був нагороджений армійською похвальною медаллю.[11] Після армії він вступив до Конкордійського коледжу в Мінесоті. З 1977 по 1979 роки навчався на спортивній (футбольній) стипендії, граючи у збірній коледжу. Мортенсон закінчив Університет Південної Дакоти в 1983 році зі ступенем бакалавра у галузі ліберальних досліджень і асоційованим ступенем медбрата.[9]

Гуманітарна робота та кар'єра

Початок на К2
K2

Мортенсон описує початок своєї гуманітарної діяльності у своєму бестселері, «Три чашки чаю». Книга описує, що Грег відправився до північного Пакистану в 1993 році, щоб піднятися на другу за висотою гору в світі, К2, в пам'ять своєї померлої сестри Крісти. Після понад 70 днів на горі, розташованій в регіоні Каракорум, Мортенсону не вдалося досягти вершини. Безпосередньо до цього, Мортенсон разом з його товаришем-альпіністом Скоттом Дарсні були задіяні в 75-годинному поході задля порятунку іншого альпініста Етьєна Фіна. Цей похід суттєво послабив їх, позбавив сил.[12] Після порятунку товариша, Мортенсон спустився з гори та відправився разом з місцевим провідником балті до найближчого міста.

Як зазначається у книзі, на зворотньому шляху Мортенсон помилився дорогою, зробивши неправильний поворот на стежці, яка врешті привела його до невеличкого села Корфе. Фізично виснажений, хворий, Мортенсон залишився у Корфе: ним опікувалися місцеві, аж доки він не видужав.[13][14] Щоб виразити цій спільноті балті свою вдячність, Мортенсон пообіцяв збудувати школу для села: він побачив, що діти навіть у холодну пору року навчаються просто неба, а вчитель до них може прийти лише кілька разів на тиждень. В інтерв'ю 2011 року Мортенсон зазначив, що інформація про його перебування в Корфе з книги є неточною, і що насправді ці події мали місце протягом довшого часу та окремих поїздок.[15][16]

Примітки
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. A Save-the-World Field Trip for Millionaire Tech Moguls. The New York Times. 8 серпня 2013. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
  3. Marissa Bronfman (13 січня 2010). Greg Mortenson Inspires Branksome Hall to Raise $9,000 in Pennies for Peace Drive. Huffington Post. Процитовано 29 липня 2014.
  4. Greg Mortenson on War and Peace. On Point with Tom Ashbrook. 8 грудня 2009. Процитовано 29 липня 2014.
  5. Baker, Jeff (20 листопада 2012). Portland writer David Oliver Relin, the co-author of 'Three Cups of Tea,' died Nov. 15. Oregon Live. Процитовано 21 травня 2015.
  6. Elif Aslan Bulut (May–June 2010). When Your Heart Speaks, Take Good Notes. The Fountain Magazine. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
  7. Jay Mathews (20 грудня 2009). Book review: 'Stones into Schools' by Greg Mortenson. Washington Post.
  8. Krakauer, Jon. Is It Time to Forgive Greg Mortenson?. Daily Beast. Процитовано 8 вересня 2014.
  9. Welcome to International School Moshi. International School Moshi. Процитовано 6 лютого 2014.
  10. Over 1,000 Candidates to Receive Degrees During 2006 Spring Commencement at The U. University of South Dakota. Процитовано 6 лютого 2014.
  11. Hinojosa, Maria (2 March 2007). Greg Mortenson on Building Schools in Afghanistan and Pakistan. PBS NOW. Процитовано 19 липня 2014.
  12. Against All Odds: Expeditions. The Alpine Journal. 1995. Процитовано 30 червня 2014.
  13. "Fresh Air" Архівовано 1 квітня 2008 у Wayback Machine., with Terry Gross, National Public Radio (NPR), February 7, 2002
  14. Elizabeth Bumiller. "Unlikely Tutor Giving Military Afghan Advice". The New York Times, July 17, 2010.
  15. Strom, Stephanie (18 квітня 2011). Mortenson Concedes He Conflated Parts of Memoir. New York Times.
  16. Heard, Alex (18 квітня 2011). Interview: Greg Mortenson Speaks. Outside (magazine).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.