Греняк Тарас Олексійович
Тара́с Олексі́йович Греня́к (8 листопада 1952, Монастириська, УРСР — 2 червня 2009) — український футболіст та футбольний тренер, основна діяльність якого пов'язана з тернопільською «Нивою».
Тарас Греняк | ||||||||||
Особисті дані | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Греняк Тарас Олексійович | |||||||||
Народження | 8 листопада 1952 | |||||||||
Монастириська, УРСР | ||||||||||
Смерть | 2 червня 2009 (56 років) | |||||||||
Тернопіль, Україна | ||||||||||
Громадянство | СРСР → Україна | |||||||||
Позиція | захисник | |||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||
| ||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Життєпис
Тарас Греняк народився у місті Монастириська, що на Тернопільщині. У 1978 році у складі «Ниви» (Підгайці) дебютував на рівні чемпіонату області виконуючи одночасно функції і тренера, і гравця. У 1979 році обійняв посаду начальника команди, ці ж функції виконував у «Ниві» протягом 1981—1982 років. До серпня 1984 року незмінно входив до тренерського штабу команди, аж допоки сам не очолив клуб. Втім, у статусі головного тренера перебував недовго — у 1985 році до «Ниви» повернувся Михайло Дунець і Греняк перейшов на посаду адміністратора. Перебував у клубі до 1989 року, виконуючи функції тренера, адміністратора та начальника команди. У 1987 році разом з командою здобув «срібло» чемпіонату УРСР[1].
Після закінчення футбольної діяльності мешкав у Тернополі. Очолював мале приватне підприємство «Ми», що займалося виробництвом плит, штабів, труб та профілів з пластмас[2].
Примітки
- Срібний ювілей «Ниви». «Галичина спортивна». Процитовано 11 березня 2017.
- Приватне мале підприємство «Ми». «B2BToday». Процитовано 11 березня 2017.
Посилання
- Профіль футболіста. «Український футбол. Історія та статистика». Процитовано 11 березня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця (рос.). «Footbook». Процитовано 11 березня 2017.