Григорук Валерій Іванович

Валерій Іванович Григорук (нар. 18 липня 1951, с. Хижники, Старокостянтинівський район, Хмельницька область) — український учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010 року.

Валерій Іванович Григорук
Григорук Валерій Іванович
Григорук Валерій Іванович
Народився 18 липня 1951(1951-07-18) (70 років)
Хижники, Старокостянтинівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Місце проживання Київ
Країна  СРСР Україна
Національність українці
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater радіофізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь оптика
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Звання професор
Ступінь доктор фізико-математичних наук (2001)
Членство Академія наук вищої школи України
Нагороди

Біографія

Народився у с. Хижники Старокостянтинівського району Хмельницької області. У 1973 році закінчив радіофізичний факультет Київського університету, у 1976 році — аспірантуру. У 1978–1980 роках служив у лавах Збройних Сил СРСР. У Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) працював на кафедрі нелінійної оптики: 1976–1978 роки — молодшим науковим співробітником, у 1980–1983 роках — науковим співробітником, у 1983–1988 роках — асистентом, у 1988–2001 роках — доцентом, з 2002 р. — завідувачем кафедри квантової радіофізики, професором, у 2002–2007 роках — деканом радіофізичного факультету. З 2008 року — проректор з наукової роботи. У 1982 році захистив кандидатську дисертацію «Исследование колебательно-фононного взаимодействия в примесных щелочно-галоидных кристаллах методом ИК спектроскопии», у 2001 — докторську «Фізичні закономірності навантаження у світловодах (електрика) і пристроях на їх основі».

Наукова діяльність

Сфера наукових досліджень: трансформація оптичного випромінювання у волоконних світловодах і пристроях на їх основі, квантова радіофізика. Дослідив закономірності відновлення просторової і поляризаційної структури випромінювання, яке пройшло багатомодовий волоконний світловод, вивчив закономірності корекції хвильового фронту при його оберненні на основі нелінійно-оптичних явищ, встановлено характер взаємодії імпульсів (зміну їх параметрів) з волоконними світловодами.

Автор понад 170 наукових праць, науково-методичних робіт, 4 підручників, «Сучасного термінологічного словника з радіофізики» (2006), 3 патентів України. Науковий керівник багатьох успішно виконаних науково-дослідних робіт.

Віце-президент АН ВШ України (з 2010 року).

Член журі Всеукраїнської студентської олімпіади з фізики, учнівських та студентських турнірів з фізики. Здійснює значну громадську та науково-організаційну роботу: член Експертної ради з природничих наук та математики при Державній акредитаційній комісії; член спеціальної ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Член Вченої ради Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член вченої ради радіофізичного факультету; член Атестаційної Комісії МОН України; член Громадської ради при ВАК України.

Нагороди

Нагороджений медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001) за створення підручника для студентів ВНЗ «Лазерна фізика».

Джерела

  • Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.