Григор'єв Володимир Анатолійович

Володимир Анатолійович Григор'єв (рос. Владимир Анатольевич Григорьев; нар. 10 лютого 1954, Московська область, РРФСР) — радянський футболіст, виступав на позиції захисника. Зіграв 53 матчі та відзначтвся 2 голами у вищій лізі СРСР. Майстер спорту СРСР (1974).

Володимир Григор'єв
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Анатолійович Григор'єв
Народження 10 лютого 1954(1954-02-10) (67 років)
  Московська область, РРФСР
Зріст 183 см
Вага 77 кг
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«Торпедо» (Т)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1971 «Торпедо» (Т) 2(0)
1972—1975 «Зоря» (В) 4(0)
1975 «Кузбас» 16(0)
1976 СК «Чернігів» 34(2)
1977 СКА (К) 19(4)
1977—1979 ЦСКА (М) 49(2)
1980—1984 «Іскра» (См) 143(8)
1985—1990 ЦГВ ?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
СРСР-2 9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Вихованець таганрозького футболу, перші тренери — М. В. Ілляшов та В. Г. Кутуша. У 17-річному віці дебютував у дорослій команді таганрозького «Торпедо», яке грало в другій лізі.

У 1972 році перейшов у ворошиловградську «Зорю», в перших сезонах грав виключно за дубль. В основному складі «Зорі» дебютував 6 квітня 1974 року в матчі Кубку СРСР проти «Кайрата»[1]. У чемпіонаті СРСР перший матч зіграв 25 червня 1974 року проти «Арарату», вийшовши на заміну на 71-й хвилині замість Володимира Абрамова[1]. Всього в сезоні 1974 року провів 4 матчі у вищій лізі та чотири — у Кубку країни. Став фіналістом Кубка СРСР 1974 року, але у фінальному матчі не грав.

У 1975 році перейшов у кемеровський «Кузбас». Наступного року мобілізований до армії і виступав за команду міста Чернігова, згодом перетворену в київський СКА. У 1976 році став володарем Кубку Української РСР. У 1977 році в матчі Кубку СРСР між армійцями Києва і Москви[2] помічений тренером москвичів Всеволодом Бобровим і запрошений у ЦСКА.

У складі московських армійців дебютував 14 липня 1977 року в грі проти своєї колишньої команди — луганської «Зорі»[3]. 2 жовтня 1977 року відзначився своїм першим голом на найвищому рівні, у воротах московського «Динамо»[4]. При Всеволоді Боброву, протягом півтора сезонів (1977-1978) залишався основним гравцем ЦСКА, а в 1979 році грав нерегулярно. Всього провів за армійців 49 матчів у чемпіонаті СРСР, забив двома голами в чужі ворота та двома — у ворота власної команди, а також зіграв 4 матчі в Кубку СРСР[5].

У першій половині 1980-х років виступав за ще одну армійську команду — [Іскра (Смоленськ)[|смоленську «Іскру»]]. У 1980 та 1981 роках ставав чемпіоном Збройних Сил СРСР. У 1984 році — срібний призер Спартакіади дружніх армій (В'єтнам). Наприкінці кар'єри виступав за команду Центральної групи військ (Чехословаччина, місто Кутна Гора).

Провів 9 матчів у складі другої збірної СРСР та відзначився одним голом — у ворота збірної Мексики.

Особисте життя

Син Антон (нар. 1985) теж став футболістом, виступав за ЦСКА та інші клуби Росії та Казахстану[6]. Брат[7] та племінник[8] також були футболістами.

Примітки
  1. Матч Кайрат — Заря Л. footballfacts.ru (рос.)
  2. Матч ЦСКА — СКА Киев. footballfacts.ru
  3. Матч Заря Л — ЦСКА. footballfacts.ru (рос.)
  4. Матч ЦСКА — Динамо М. footballfacts.ru (рос.)
  5. 10 февраля — день в истории ЦСКА (рос.)
  6. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  7. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  8. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.