Група 3 періодичної системи елементів

Група 3 періодичної системи елементів — група хімічних елементів, до яких належать Скандій (Sc) та Ітрій (Y), а також, в залежності від підходу деякі або всі лантаноїди та актиноїди. IUPAC точно склад групи не визначає. Відповідні клітинки в періодичній таблиці заповнені астерисками, а лантаноїди та актиноїди винесені в окремі рядки. За старою класифікацією цю групу називали побічною підгрупою III групи, або підгрупою скандію.

H He
LiBe BCNOFNe
NaMg AlSiPSClAr
KCaScTiVCrMnFeCoNiCuZnGaGeAsSeBrKr
RbSrYZrNbMoTcRuRhPdAgCdInSnSbTeIXe
CsBa*HfTaWReOsIrPtAuHgTlPbBiPoAtRn
FrRa**RfDbSgBhHsMtDsRgCnUutFlUupUuhUusUuo
 
 *LaCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu
 **AcThPaUNpPuAmCmBkCfEsFmMdNoLr
Група 3 періодичної таблиці

Існують різні трактування лантаноїдів та актиноїдів щодо їх приналежності до групи 3: a) — не включати їх, б) — включати їх усіх, в) — включати тільки перші елементи із відповідних рядків: Лантан й Актиній, г) — включати тільки останні елементи із відповідних рядків: Лютецій та Лоуренсій.

Хімічні властивості

Для елементів групи властива присутність одного d-електрона на передостанній електронній оболонці. Для лантаноїдів та актиноїдів поступово починає заповнюватися f-підоболонка. Винятком є Лоуренсій, у якому замість d-підоболонки одним електроном заповнена 7p підоболонка внаслідок релятивістського ефекту[1][2].

Елементи групи мають високу хімічну активність, блоковану утворенням оксидних плівок на поверхні. Вони тугоплавкі метали. У хімічних сполуках вони здебільшого мають ступінь окиснення +3, хоча відомі деякі сполуки з меншим ступенем окиснення. Оксиди елементів групи зазвичай мають основні властивості, але оксид скандію амфотерний[3].

Галерея
  • Скандій
  • Ітрій

Виноски
  1. Eliav, E.; Kaldor U.; Ishikawa Y. (1995). Transition energies of ytterbium, lutetium, and lawrencium by the relativistic coupled-cluster method. Phys. Rev. A 52: 291–296. Bibcode:1995PhRvA..52..291E. doi:10.1103/PhysRevA.52.291.
  2. Zou, Yu; Froese Fischer C. (2002). Resonance Transition Energies and Oscillator Strengths in Lutetium and Lawrencium. Phys. Rev. Lett. 88 (18): 183001. Bibcode:2002PhRvL..88b3001M. PMID 12005680. doi:10.1103/PhysRevLett.88.023001.
  3. Cotton, S. A. (1994). Scandium, Yttrium and the Lanthanides: Inorganic and Coordination Chemistry. Encyclopedia of Inorganic Chemistry. John Wiley & Sons. ISBN 0-471-93620-0.

Література
  • Ахметов Н. С. Загальна та неорганічна хімія. — М. : Вища школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5.
  • Лідин Р. А. Довідник із загальної та неорганічної хімії. — М. : колоси, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1.
  • Некрасов Б. В. Основи загальної хімії. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4.
  • Спіцин В. І., Мартиненко Л. І. Неорганічна хімія. — М. : МДУ, 1991, 1994.
  • Турова Н. Я. Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник. — М. : ЧеРо, 2002. — ISBN 5-88711-168-2.
  • Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
  • F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
  • Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.