Губкінське нафтогазоконденсатне родовище

Відкрите у 1965 році Таркосалінською нафтогазорозвідувальною експедицією об'єднання «Пурнафтогазгеологія». З 1982 року роботи по дорозвідці передано Північній нафтогазорозвідувальній експедиції об'єднання «Удмуртгеологія»[1]. Під час розвідувального буріння однієї із свердловин відбувся викид та загоряння природного газу. Щоб заглушити фонтануючу сверовинсену до неї прийшлось бурити похилий стовбур для подачі води, на що пішло півроку[2].

На родовищі встановлено три поклади: на глибині 2890 метрів нафтовий з газовою шапкою, пластово-склепінний, литологічно екранований у відкладеннях васюганської світи верхньої юри; на глибині 2545 метрів нафтогазовий литологічно-екранований у валанжинському ярусі (нижня крейда) та на глибині 650 метрів масивний газовий поклад в уренгойській світі сеноманського ярусу (верхня крейда). Колектори — пісковики з прослоями алевролітів та глин (нафтовий поклад), пісковики, що чередуються з пісками, алевролітами, аргіллітами та глинами (масивний газовий поклад)[3].

При загальному слабкому рівні розвитку інфраструктури на півночі Західного Сибіру, Губкінське родовище має доступ до ряду інфраструктурних об'єктів, споруджених в ході освоєння унікальних родовищ цього району. Так, в 9 км проходить газопровід Уренгой — Челябинськ, а на південь від родовища — нафтопровід від Харампурського до Східно-Тарасівського родовища. Поряд з Губкінським розташовані такі значні газові родовища як Західно-Таркосалинське і Комсомольське. Забезпечення промислу електроенергєю відбувається по ЛЕП від Сургутської ТЕС (Сургут знаходиться у 450 км)[1].

Станом на 2011 рік, після переоцінки запасів, їх розмір за російською класифікаційною системою по категоріях АВС1 становить 416 млрд.м³ , причому 95 % відносяться до категорії В. Річний видобуток досяг 15 млрд.м³[4].